Лаодіка VI

Лаодіка народилася в шлюбі між найближчими родичами: братом і сестрою. Її батьком був правитель селевкідської держави Антіох IV Епіфан, а матір'ю — Лаодіка IV. Так як цей шлюб був не першим для її матері, то Лаодіка мала численну рідню, і в майбутньому двоє її родичів побували на престолі Епіфана — її рідний брат Антіох V Евпатор і кузен Деметрій I Сотер, який став царем після вбивства Антіоха V. Коли в 152 році до н. е. в царстві з'явився самозванець з міста Кізік Александр Балас, котрий розмовляв про те, що його батьком був Антіох IV, то Лаодіка VI підтримала його в боротьбі з братовбивцею. Гераклід, брат Тімарха колишній скарбник Антіоха IV Епіфана, вигнаний з Сирії Деметрієм I Сотером [1], в 153 р. до н. е. е. привів Александра Баласа разом з Лаодікой VI в Рим, щоб забезпечити їм в сенаті підтримку для претензії на трон проти Деметрія I Сотера [2]. Поїздка виявилася вдалою для Александра Баласа і Лаодіки VI. Претензії на престол були визнані Римським Сенатом [3], Птолемеєм VI Філометором та ін. Їм було дозволено, як дітям союзника римлян за рішенням Сенату повернутися додому з військовою підтримкою. [4]

Після своєї перемоги Александр видав Лаодіку за понтійського царя Мітрідата V Евергета, який правив в 150 — 120 роках до н. е. За час шлюбу вона народила сімох дітей: Лаодіку Каппадокійську, Мітрідата VI Евпатора, Мітрідата Хреста, Лаодіку, Нісу, Роксану і Статіру. Три вищезгаданих сестри загинули після захоплення Понту Гнеєм Помпеєм в 63 році до н. е.

Мітрідат V Евергет був убитий (отруєний) в 120 році до н. е. на бенкеті у власній столиці — місті Сінопа [5]. У своєму заповіті він вказав на своїх двох синів як майбутніх царів Понта. Але так як вони були неповнолітніми, Лаодіка управляла країною як регент у період з 120 по 113 рік до н. е.<ref name = autogenerated1> Mayor, 2009, p. 69 </ ref>

Її фаворитом був молодший син Мітрідат Хрест. Побоюючись за своє життя, Мітрідат Евпатор втік в Малу Вірменію, чий правитель Антипатр прийняв його під своє заступництво і в підсумку заповів власні володіння. За цей час його мати стала вірним союзником Римської республіки, і віддала їм Велику Фригію.

Між 116 — 113 роками до н. е. Мітрідат Евпатор повернувся в Понт, і проголосив себе царем. Він залишив в живих свою матір і брата. Лаодіка VI загинула у в'язниці насильницькою смертю [6] [7], або була отруєна [8] [9], або померла в в'язниці від природних причин. Хрест в 113 році до н. е. був убитий за участь в змові проти нового державця. Після їх загибелі Мітрідат VI Евпатор влаштував для них царські похорони [10].