Анхель Сарраґа
Анхель Сарраґа-і-Арґуельєс (16 серпня 1886 — 22 вересня 1946) — мексиканський живописець і поет-модерніст. Засновник культурної організації Атенея мексиканської молоді
Анхель Сарраґа | ||||
---|---|---|---|---|
ісп. Ángel Zárraga | ||||
| ||||
При народженні | ісп. Ángel Zárraga y Argüelles | |||
Народження |
16 серпня 1886[1][2][…] Вікторія-де-Дуранго, Мексика | |||
Смерть | 22 вересня 1946[3] (60 років) | |||
Куернавака, Мексика | ||||
Країна | Мексика | |||
Жанр | портрет, жанрове малярство, сакральне мистецтво і натюрморт | |||
Навчання | Escuela Nacional Preparatoriad | |||
Діяльність | художник | |||
Твори | Still Life with Boat and Shelld, Girl with Cherry Tartd і Оголена танцюристка | |||
Автограф | ||||
| ||||
Анхель Сарраґа у Вікісховищі |
Життєпис
Сарраґа народився в родині лікаря Фернандо Сарраґи і його дружини Ґвадалупе Арґуельєс у місті Вікторія-де-Дуранґо. Під час навчання у Національній підготовчій школі в Мехіко він захопився мистецтвом. 1903 року він поступив до Академії Сан-Карлос. 1904 року батьки оплатили йому навчальну поїздку до Європи, зокрема до Іспанії, Франції та Італії. Анхель також відвідував курси в Королівській академії наук і мистецтв Бельгії .
У цей період Сарраґа брав участь у колективних виставках: близько 1906 року — в музеї Прадо, а в січні 1907 року — на виставці в Академії Сан-Карлос в Мехіко, куди повернувся лише на короткий час.
1909 року він виставлявся у салоні на площі Донателло у Флоренції. Тоді ж Музей Орана придбав один з його ранніх шедеврів — картину «Оголена танцівниця».
1910 року він взяв участь у ІХ Міжнародній художній виставці у Венеції, на якій привернув увагу критики картиною «Марфа і Марія».
1911 року Анхель Сарраґа переїхав до Франції й оселився в Парижі. Тут митець вперше продемонстрував публіці свої картини «Святий Себастьян» і «Подарунок». Обидві картини викликали захоплення паризьких критиків.
На початку Першої світової війни художник ненадовго відвідав Мексику.
1914 року Сарраґа захопивався кубізмом. Після 1921 року на нього вплинула творчість Сезанна і Джотто.[4][5]
1926 року на прохання мексиканського посла у Франції Альберто Х. Пані Сарраґа прикрасив приймальню мексиканського посольства в Парижі 18 панелями. Картини художника були представлені на виставці в Нью-Йорку. Наприкінці 1920-х років через кризу міжнародного мистецького ринку він втратив своїх покровителів і через те впав у депресію. 1941 року, під час Другої світової війни, митець повернувся до Мексики, де створив фрески в клубі Банкірів і в соборі Монтеррея.[6][7] 22 вересня 1946 року Анхель Сарраґа помер від пневмонії.[8]
Його іменем назвали Музей сучасного мистецтва в Дуранґо.[9]
Творчість
Сарраґа працював переважно в портретному жанрі. Митець зображував злидарів, літніх людей, художників і шляхетних жінок. Серія картин присвячена спортивній тематиці. Це, переважно, портрети невідомих тоді футболістів і регбістів.[4]
Сарраґа також писав вірші. До найвідоміших віршів належать «Ода Франції» і «Три вірші»[6].
Художник мав праві політичні погляди, водночас обертався в колі симпатиків лівого руху. Його чуттєвість і релігійність часто виявлялися несумісними з ідеологією радикальних соціалістичних рухів.Сарраґа був другом Дієго Рівери, відомого мексиканського художника-монументаліста, чоловіка Фріди Кало.[10] Стилістичні зміни творчості Сарраґи були в цілому незначними. Його ранні роботи були створені в рамках символізму і характеризуються критиками як складне з'єднання духовності і чуттєвості.
Галерея
- «Жінка і маріонетка», 1909
- «Дар», 1910
- «Старий із ціпком»
- «Футболістки», 1922
- «Футболістка-білявка», 1926
- «Юний футболіст», 1926
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Angel Zarraga
- Benezit Dictionary of Artists — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- Prampolini, Sabau García, Sáenz González, 1994, с. 29.
- Le Bulletin de la vie artistique, с. 483.
- Biografías.
- Ángel Zárraga Архівовано 31 липня 2013 у Wayback Machine. (ісп.)
- Angel Zárraga, 1886—1946 Архівовано 24 лютого 2010 у Wayback Machine., Museo Andrés Blaisten.
- Museo de Arte Contemporáneo Ángel Zárraga Архівовано 8 липня 2007 у Wayback Machine..
- Bleys, 2000, с. 41.
Джерела
- Prampolini, Ida Rodríguez; Sabau García, María Luisa; Sáenz González, María Olga. México en el mundo de las colecciónes de arte: México contemporáneo. — UCOL, 1994. — Т. 6. — С. 28-35.
- Bleys, Rudi. Images of Ambiente: Homotextuality and Latin American Art, 1810-today. — A&C Black, 2000. — С. 41-43. — ISBN 9-780-8264-4723-4.
- Ángel Zárraga y Argüelles (ісп.). Biografías y Vidas.
- Le Bulletin de la vie artistique (фр.). MM.Bernheim-Jeune. 1 грудня 1924.