Анхіцератопс

Вперше рештки анхіцератопса виявлено у 1912 році в долині річки Ред-Дір в канадській провінції Альберта експедицією під керівництвом Барнума Брауна. Було знайдено три черепи. На основі одного з них у 1914 році Барнум Браун описав новий рід та вид Anchiceratops ornatus. У 1924 році Чарльз Браун Стернберг знайшов ще один череп та описав його як Anchiceratops longirostris. Проте згодом вид визнано молодшим синонімом A. ornatus. Загалом відомо близько десятка черепів анхіцератопса, а також один повний набір кісток хребта.

Розмір анхіцератопса проти розмірів людини

Як і інші цератопси, анхіцератопс був великою чотириногою рослиноїдною твариною з трьома рогами на морді, дзьобом, схожим на дзьоб папуги і великим коміром, утвореним кістками черепа. Роги над очима були більшими ніж роги над носом.

Анхіцератопс був цератопсом середнього розміру. Якщо не брати до уваги зразок NMC 8547, точні оцінки розмірів неможливі. У деяких науково-популярних книгах вказується оцінка довжини до 6 метрів. У 2010 році Грегорі Скотт Пол оцінив довжину тварини в 4,3 м, а вагу в 1,2 т.

Комір прямокутної форми. По краю розташовані великі трикутні пластинки. Вони більші і їх текстура грубіша, ніж у інших цератопсид. Деякі з остеодерм розташовані на кістці, яка утворює краї коміра. На цих ділянках їх число може коливатися від 5 до 9.

Філогенетична кладограма, що показує родинні зв'язки анхіцератопса всередині підродини хасмозаврин[1].