Анібаль Тарабіні

Анібаль Тарабіні (ісп. Aníbal Tarabini, 4 серпня 1941, Ла-Плата 21 квітня 1997, Берасатегі) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника.

Анібаль Тарабіні
Анібаль Тарабіні
Анібаль Тарабіні у 1967 році
Особисті дані
Народження 4 серпня 1941(1941-08-04)
  Ла-Плата, Аргентина
Смерть 21 квітня 1997(1997-04-21) (55 років)
  Берасатегі, Аргентина
Зріст 170 см
Вага 66 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1960–1961 «Естудьянтес» 11 (2)
1962–1965 «Темперлей» 120 (60)
1966–1970 «Індепендьєнте» 163 (77)
1971 «Бока Хуніорс» 17 (3)
1971–1973 «Торреон»55 (23)
1973–1974 «Монако» 13 (5)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1962–1966 Аргентина 6 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуб «Індепендьєнте» (Авельянеда), з яким став дворазовим чемпіоном Аргентини, а також національну збірну Аргентини у складі якої був чвертьфіналістом чемпіонату світу.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1960 року виступами за команду «Естудьянтес» (Ла-Плата), в якій провів один сезон, взявши участь в 11 матчах чемпіонату. Не зумівши закріпитися в його складі, молодий форвард перейшов в команду другого дивізіону «Темперлей», де виступав протягом 1962—1965 років.

Тарабіні та Рауль Бернао під час виступів за «Індепендьєнте». 1969 рік.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Індепендьєнте» (Авельянеда), до складу якого приєднався 1966 року. Відіграв за команду з Авельянеди наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Індепендьєнте», був основним гравцем команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,47 гола за гру першості, вигравши з командою два чемпіонські титули.

Згодом у сезоні 1971 року Тарабіні грав за «Бока Хуніорс», після чого відправився до Мексики, провівши два роки у клубі «Торреон»[1].

Завершив ігрову кар'єру у команді «Монако», за яку виступав протягом сезону 1973/74 років у вищому дивізіоні Франції, забивши 5 голів у 13 матчах.

Виступи за збірну

1962 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії[2], однак з 4-х матчів Аргентини на турнірі Тарабіні не з'являвся в жодному з них.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у її формі 6 матчів, забивши 1 гол.

Особисте життя

Після завершення кар'єри Тарабіні був асистентом тренера Хосе Омара Пасторіси, з яким вони разом грали за «Індепендьєнте» і «Монако».

Анібаль був одружений, у нього було три дочки — Аналія, Патрісія і Лорена. Патрісія Тарабіні була професіональною тенісисткою і стала бронзовою призеркою Олімпіади в Афінах 2004 року) серед жіночих пар і переможцем Ролан Гаррос 1996 року серед змішаних пар.

21 квітня 1997 року Анібаль Тарабіні загинув в автокатастрофі в місті Берасатегі під Буенос-Айресом[3].

Титули і досягнення

«Індепендьєнте»: 1967, 1970

Примітки

  1. Rosas, Sergio Luis (17 лютого 2010). Recuerdos del Ayer [Memories of yesterday] (Spanish). El Siglo de Torreón.
  2. rsssf: Argentina 1966 World Cup squad
  3. Murió Aníbal Tarabini. www.clarin.com (ісп.). Процитовано 26 серпня 2020.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.