Ан-418
Ан-418 — проєкт радянського широкофюзеляжного двопалубного авіалайнера, що розроблявся КБ Антонова з початку 1980-х до початку 1990-х рр.
| Ан-418 | |
|---|---|
| Ан-418 | |
| Призначення: | Пасажирський літак |
| Статус: | Програма заморожена |
| Історія виробництва | |
| Розробник: | АНТК імені Олега Антонова |
| Характеристики | |
| Пасажиромісткість: | 800 чол. |
| Дальність польоту: | 10000 км |
| Розміри | |
| Шасі: | 3-х опорне |
| Маса | |
| Силова установка | |
| Двигуни: | 4 х Д-18ТМ |
Є пасажирською версією транспортного літака Ан-124 «Руслан». На початку 1990-х проєкт був закритий. Ан-418 позиціонувався як перспективний конкурент А-380, однак Ан-418 визначально був зорієнтований на рейси середньої дальності. Технології, що використані при розробці Ан-418, майже на 20 років випереджали А-380. Серійно літак не випускався, існував лише як зменшена модель.
Паливна ефективність: 25-26 г/пас на км.
Пасажиромісткість: до 800 чол (в однокласній версії).
Особливості конструювання
У порівнянні з оригінальною моделлю Ан-124, Ан-418 мав отримати змінене крило та шасі. У фюзеляжі планові конструкторські роботи включали усунення вантажних люків, облаштування вхідних дверей, аварійних виходів та ілюмінаторів, встановлення компресорів для нагнітання потрібного тиску, що удвічі більший за існуючий у вантажному варіанті кабіни літака-попередника.
