Компресор

Розрізняють за принципом роботи: поршневі, ротаційні, лопатеві (відцентрові, осьові) і струминні компресори[1].

У поршневих компресорах (одно- і багатоциліндрових; одинарної і подвійної дії; одно-, дво- і багатоступеневих) газ стискується між внутрішніми стінками робочого циліндра і поршнем, що рухається зворотно-поступально.

Робочим органом ротаційних компресорів є обертовий поршень-ротор (один або декілька). В них об'єм засмоктаного газу зменшується між ковзними пластинами ексцентрично розташованого ротора і циліндром (пластинчасті компресори), між двома гвинтовими роторами (гвинтові компресори), між двома спіралями (спіральні компресори) тощо. У відцентрових компресорах газ, набуваючи обертового руху від робочих коліс ротора, спочатку стискується під дією відцентрових сил, а далі (у кільцевому дифузорі) — через зниження швидкості руху.

В осьових компресорах газ переміщується паралельно до осі ротора, стикаючись між його робочими лопатками і нерухомими лопатками корпуса.

Шиберний компресор (роторно-пластинчастий) — компресор, у якому переміщення об'єму газу відбувається за допомогою обертання ротора з набором пластин (шиберів) в циліндричному корпусі (статорі).

У динамічних (лопатевих) компресорах газ перекачується безперервним потоком.

Відцентрові й осьові компресори часто називають також турбокомпресорами.

Струминні компресори працюють як струминні насоси.

Серійно випускаються компресори 4М10-100/8, К-500-61-2, ЦК-115/9, пересувний компресор ЗИФ-ШВ-5, компресорні станції К-500-51-1.

Усі компресори можна поділити на 2 групи: динамічні та об'ємні. В динамічних компресорах газ стискається шляхом збільшення його швидкості і перетворення кінетичної енергії газу в енергію тиску. В об'ємних компресорах — у результаті зменшення об'єму робочого простору.

За кінцевим тиском компресори бувають:

• вакуум-компресори, газодувки — машини, які відсмоктують газ з простору з тиском, який нижчий або вищий атмосферного. Повітродувки і газодувки подібно до вентиляторів створюють потік газу і можуть забезпечити можливість досягнення надлишкового тиску від 10 до 100 кПа (0,1…1 атм), в деяких спеціальних виконаннях — до 200 кПа (2 атм). У режимі всмоктування повітродувки можуть створювати розрідження, як правило, 10…50 кПа, в окремих випадках до 90 кПа, і працювати як вакуумний насос низького вакууму;
• компресори низького тиску, призначені для нагнітання газу при тиску від 0,15 до 1,2 МПа;
• компресори середнього тиску — від 1,2 до 10 МПа;
• компресори високого тиску — від 10 до 100 МПа;
• компресори надвисокого тиску, призначені для стиснення газу вище 100 МПа.

За типом привідного двигуна — з приводом від електродвигуна, від двигуна внутрішнього згоряння, від парової або газової турбіни. Компресори з двигунами внутрішнього згорання широко використовуються у віддалених районах із проблемами подачі електроенергії (зазвичай оснащені дизельними двигунами) або для перекачування природного газу (газомотокомпресори). Вони шумні, в приміщеннях для них потрібна вентиляція для вихлопних газів. З електричним приводом компресори широко використовуються на підприємствах, в майстернях і гаражах з постійним доступом до електрики.

Залежно від розміру і призначення компресори можуть бути стаціонарними або портативними.

За будовою компресори можуть бути одноступінчастими і багатоступінчастими.

Кінематичні схеми компресорів різняться числом і розташуванням циліндрів, вони мають чотири основні види компонування:

• вертикальне розташування з одним циліндром (для одноколінчастого вала) або двома циліндрами (для

двоколінчастого вала);

• V-подібне розташування (із кутом розвалу циліндрів γ = 90°) із двома або чотирма циліндрами;
• W-подібне розташування (із кутом розвалу циліндрів γ = 120°) з трьома або шістьма циліндрами;
• віялоподібне розташування (із кутом розвалу циліндрів γ = 135°) із числом циліндрів чотири або вісім;
• опозитне розташування циліндрів.

• Гідрокомпресор, (англ. hydraulic compressor, нім. hydraulische Kompressor, Hydrokompressor, Hydroumformer) — гідравлічний компресор, який стискує гази тощо за допомогою рідини.
• Турбокомпресор (англ. gas generator, gas producer; turboblower, turbocompressor; нім. Turboverdichter m, Turbinenverdichter m, Turbokompressor) — відцентрований або осьовий компресор, що його приводить у рух турбіна.
• Поршневі компресори — один із найпоширеніших видів компресорів. Оптимальне рішення для завдань, які потребують надпродуктивність. Ця технологія використовується для стиснення повітря з початку XX століття, в силу простоти технічної реалізації. Поршневі компресори, до недавнього часу, були основним типом повітряних компресорів. Поршневі компресори широко використовуються в установках з двигунами внутрішнього згоряння. Компресори виготовляються стаціонарними та пересувними; горизонтальними, вертикальними і з похилим розташуванням циліндрів; одноступінчастими і багатоступінчаcтими; одноциліндровими і багатоциліндровими.
• Мембранний компресор за принципом дії скоріше можна віднести до поршневих компресорів. Стиснення газу в цих компресорах відбувається в процесі зменшення обсягу камери стиснення, внаслідок поступального руху поршня. У ролі поршня виступає кругла гнучка мембрана, затиснута по периметру між кришкою і циліндром.
• Ротаційний компресор використовує стиснення газу для зменшення його об'єму і збільшення тиску. Прикладами цього типу компресорів є гвинтові, роторно-кулачкові та роторно-пластинчасті компресори.^{[джерело?]}
• Гвинтові компресори є підтипом роторних компресорів. Гвинтові компресори відрізняються високою надійністю і малими габаритами.
• Газомотокомпресор — комбінований агрегат, який складається із газового двигуна і компресора.

• Помпа (техніка)
• Гідравлічний компресор
• Спіральний компресор
• Поршневий компресор
• Гвинтовий компресор
• Інверторний компресор
• Холодильний компресор
• Повітряний компресор
• Газовий компресор
• Компресор високого тиску
• Турбокомпресор
• Компресорна станція
• Тепловий насос
• Шахтна компресорна установка

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Н. А. Ястребова та інші. Технічна діагностика, і ремонт компресорів. — М.: ЦНИИТ Эхимнефтемаш, 1991, 60 с.
• В. М. Тарасов. Експлуатація компресорних установок. — М.: Машинобудування, 1987. — 136 з.
• А. Н. Шерстюк. Насосы, вентиляторы и компрессоры. М.: Высшая школа, 1972.
• Г. Н. Ден. Механика потока в центробежных компрессорах. М.: Машиностроение, 1973.
• В. Хлумський, А. Лишка. Компрессоры, Прага: СНТЛ — Изд.-во технической литературы, 1977
• Оборудование для сжиженных углеводородных газов: справочник, 1-е изд./ под. ред. Е. А. Карякина — Саратов: Газовик, 2015. — 352 с. — ISBN 978-5-9758-1552-1
• Михайлов А. К., Ворошилов В. П. Компрессорные машины. — М.: Энергоатомиздат, 1989. — 288 с. — ISBN 5-283-00090-7.
• Воронецкий А. В. Современные центробежные компрессоры. — М.: Премиум Инжиниринг, 2007. — 140 с.
• Гнітько С. М., Бучинський М. Я., Попов С. В., Чернявcький Ю. А. Технологічні машини: підручник для студентів спеціальностей механічної інженерії закладів вищої освіти. Харків: НТМТ, 2020. 258 с.