Апенраде (повіт)

Апенра́де, або Апенра́дський пові́т (нім. Kreis Apenrade) — земельний повіт у Пруссії (1867—1871) та Німеччині (1871—1920). Повітовий центр — Апенраде. Розташовувався у Північному Шлезвігу (нині — південна частина Данії). Перебував у складі Шлезвіг-Гольштейської провінції (1867—1920). Створений 1867 року на основі управління і міста Апенраде як повіт. Входив до Шлезвізької урядової округи. У складі повіту перебувало 79 громад. Площа — 685,24 км². Населення — 32.416 осіб (1910); густота населення — 47 ос./км². Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні відійшов Данії 1920 року за підсумками плебісциту.

Апенраде
Повіт на карті Шлезвіг-Гольштейну (1905).
Країна:

1867—1871: Пруссія
1871—1974: Німеччина

Центр: Апенраде
Площа: 685,24 км²
Населення: 32.416 (1910)

Історія
  • 1868: створено повіт у складі Королівства Пруссія, Шлезвіг-Гольштейнська провінція, Шлезвігський урядовий округ.
  • з 1871: Німецька імперія
  • з 1918: Республіка
  • Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні країна уклала Версальський договір від 28 червня 1919 року, який вимагав провести на території Шлезвігу плебісцит населення про приналежність до Данії. 10 лютого 1920 року, під наглядом спостерігачів від представників Антанти, відбувся плебісцит у Північному Шлезвігу, так званій Зоні І, до якої входив Апенрадський повіт. 67,7% населення повіту (12.653 особи) проголосували за входження до складу Данії[1]. Проте більше половини населення повітового центру, міста Апенраде — 55,1% мешканців (2.725 осіб) — виявили бажання лишитися в Німеччині. 15 червня того ж року, всупереч волевиявленню апенрадців, весь Північний Шлезвіг, включно із Апенрадським повітом і містом перейшов під данський контроль[1].

Населення
Рік Осіб[2][3] Лютерани Католики Юдеї Данці
1890 27.332 — 85 (0,31%) 18 (0,07%) більшість
1900 29.324 29.013 (99%) 187 (1%) — —
1910 32.416 31.927 (98%) 365 (1%) — —

Примітки
  1. Alnor, K. Die Ergebnisse der Volksabstimmungen vom 10. Februar und 14. März 1920 in der 1. und 2. schleswigschen Zone (= Heimatschriften des Schleswig-Holsteiner-Bundes. Band 15). Flensburg (Lutherhaus): Verlag des Schleswig-Holsteiner-Bundes, 1925.
  2. Rademacher, M. Deutsche Verwaltungsgeschichte von der Reichseinigung 1871 bis zur Wiedervereinigung 1990. Osnabrück, 2006.
  3. Kreis Apenrade

Бібліографія
  • Verordnung betreffend die Organisation der Kreis- und Distriktsbehörden sowie die Kreisvertretung in der Provinz Schleswig-Holstein, vom 22. September 1867, Anlage A. Veröffentlicht in der Gesetz-Sammlung für die Königlichen Preußischen Staaten 1867, S. 1579ff.
  • Das Deutsche Ortsbuch. Vollständiges Gemeindelexikon enthaltend alle selbständigen Ortschaften und Gutsbezirke (etwa 70.000 politische Gemeinden) im deutschen Reichsgebiet unter Berücksichtigung der in Ausführung der Friedensbedingungen erfolgten Landesabtretungen an Belgien, Danzig, Dänemark, Frankreich, das Memelgebiet, Polen und die Tschecho-Slowakei nebst Angabe der zuständigen Amtsgerichte, Verwaltungsbehörden, Landgerichte, Oberlandesgerichte, Regierungsbezirke, des Staatsgebiets und der Einwohnerzahlen. Herausgegeben von Friedrich Müller. Nächstebreck/Kreis Schwelm, 1920.
  • Neumanns Orts-Lexikon des Deutschen Reichs. Ein geographisch-statistisches Nachschlagebuch für deutsche Landeskunde. Dritte, neu bearbeitete und vermehrte Auflage von Wilhelm Keil. Leipzig, 1894.
  • Statistik des Deutschen Reichs. Alte Folge, Band 57: Die Volkszählung im Deutschen Reich am 1. Dezember 1880. Berlin, 1883.
  • Statistik des Deutschen Reichs. Band 109: Berufs- und Gewerbezählung vom 14. Juni 1895. Berufsstatistik der kleineren Verwaltungsbezirke. Berlin, 1897.
  • Statistik des Deutschen Reichs. Band 150: Die Volkszählung am 1. Dez. 1900 im Deutschen Reich. Berlin, 1903.
  • Statistik des Deutschen Reichs. Band 240: Die Volkszählung im Deutschen Reiche am 1. 12. 1910. Berlin, 1915.
  • Statistik des Deutschen Reichs. Band 250: Die Reichstagswahlen von 1912. Berlin, 1913.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Апенраде (повіт)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.