Апряткін Семен Семенович

Народився в родині службовця. У 1925 році закінчив школу першого ступеня в Баку, в 1929 році — Бакинський електробудівельний технікум, поступив до інституту.

З 1934 року, навчаючись в Азербайджанському індустріальному інституті, працював в об'єднанні «Азнафтавидобуток»: інженер-нафтовик, начальник відділу капітального будівництва, завідувач контори, головний механік нафтовидобувного тресту, начальник технічного відділу. У 1935 році очолив проектну контору тресту «Орджонікідзенафта» в Баку.

У 1936 році закінчив Азербайджанський нафтовий інститут.

У 1938—1939 роках — начальник технічного відділу об'єднання «Азнафтавидобуток».

У 1939—1940 роках — керуючий тресту «Леніннафта» в місті Баку.

У 1940—1942 роках — начальник «Майкопнафтокомбінату» в Адигейській АО. Восени 1941 року очолював евакуацію підприємства, наступні півроку відновлював евакуйоване устаткування. Влітку 1942 року входив в Особливу групу Миколи Байбакова, що ліквідовувала устаткування і свердловини.

У 1942—1946 роках — керуючий тресту «Калініннафта» в місті Коканді Узбецької РСР. У 1946 році — начальник Краснодарського нафтокомбінату.

У 1946—1957 роках — начальник об'єднання «Грознафта» в місті Грозному Грозненської області.

Член ВКП(б) з 1948 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1948 року за видатні заслуги у справі збільшення видобутку нафти, виробленні нафтопродуктів, розвідці нових нафтових родовищ і буріння нафтових свердловин Апряткіну Семену Семеновичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордену Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1957—1958 роках — 1-й заступник голови Ради народного господарства Чечено-Інгуської АРСР.

У 1958 — 11 січня 1966 року — секретар Чечено-Інгуського обласного комітету КПРС.

11 січня 1966 — липень 1975 року — 1-й секретар Чечено-Інгуського обласного комітету КПРС.

З липня 1975 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 12 лютого 1977 року. Похований в Москві на Троєкурівському цвинтарі.

• Герой Соціалістичної Праці (8.05.1948)
• чотири ордени Леніна (24.01.1944, 8.05.1948, 19.03.1959, 23.04.1971)
• орден Жовтневої Революції (7.12.1973)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (6.02.1942, 24.12.1965)
• медаль «За трудову доблесть» (15.05.1951)
• медалі
• Сталінська премія ІІ ст. (1949) — за відкриття Ташкалінського нафтового родовища.

• Апряткін Семен Семенович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• Апряткин Семён Семёнович (рос.)