Аптамер
Аптаме́р (рос. аптамер, англ. aptamer) — у комбінаторній хімії — олігонуклеотид, який може специфічно зв'язуватись з протеїном або іншою ціллю, часто відібраний шляхом повторення циклів збагачень. Приєднаний аптамер дезактивує протеїн, приводячи таким чином до активації чи дезактивації гена. У біохімії використовується при встановленні функцій окремих ділянок протеїнів.
Структура РНК-аптамерів специфічнИХ для біотину. Поверхня аптамерів і хребет показані жовтим кольором. Біотин (сфера) щільно входить в порожнину поверхні РНК
Застосування
Аптамери можуть бути використані в наступних дослідницьких, діагностичних і терапевтичних завданнях[1]:
- Для детекції різних молекул — мішеней, як в наукових, так і в діагностичних завданнях. Вони можуть замінити антитіла в Вестерн-блот, у флуоресцентній гібридизації in situ і в методі ELISA.
- Перспективним для діагностики форматом є створення чіпів з безліччю Аптамерів і можливістю одночасної детекції багатьох білків.
- Для афінного очищення молекул-мішеней.
- Для ефективного і специфічного інгібування білків-мішеней. Таке інгібування може бути використано як в дослідницьких цілях, так і для створення нових ліків. Деякі такі ліки вже знаходяться на стадії клінічних випробувань.
- Перспективним напрямком використання Аптамерів є спрямований транспорт ліків. Аптамери в цьому випадку визначають адресність доставки (targeting ligands).
Джерела
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
- Buglak, A.A.; Samokhvalov, A.V.; Zherdev, A.V.; Dzantiev, B.B. Methods and Applications of In Silico Aptamer Design and Modeling. Int. J. Mol. Sci. 2020, 21, 8420 https://doi.org/10.3390/ijms21228420
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.