Апулей

Дані про біографію Апулея взяті з його творів. Син заможних батьків. Народився в роки правління Адріана, творив за царювання Антоніна Пія та Марка Аврелія. Рідне місто Апулея — Мадавра — входило в римську колонію в Нумідії. Отримав освіту в Карфагені та відшліфував її в подорожах по Сходу, Елладі, Італії. Потрапивши до Рима, бездоганно оволодів латинською мовою. Певний час виступав у суді, але з невідомих причин був змушений повернутися на батьківщину. Одружившись на багатій і значно старшій за нього вдові, був звинувачений її спадкоємцями в тому, що «причарував» до себе цю жінку. Був виправданий, але репутація мага-інтелектуала залишилася з ним протягом усього життя (навіть коли він обійняв у Карфагені видатну й почесну тоді посаду головного жерця провінції).

Opera omnia, 1621

Апулею належало чимало різноманітних праць, серед них поетичні твори, зокрема гімни і панегірики, нариси з історії Риму, численні промови, наукові трактати з медицини, сільського господарства, математики, рибальства, астрономії, музики, художні романи тощо. З цього значного творчого здобутку повністю збереглися лише «Апологія, або Промова на захист самого себе від обвинувачення в магії» (103 розділи) і роман «Метаморфози, або Золотий осел» (11 книг), а також уривки промов «Флориди» («Квітник»), три філософські трактати. У першому, «Про Платона і його вчення», Апулей досить поверхово викладає етичні й філософські погляди мислителя.
Другий, «Про божества Сократа», письменник присвятив розгляду сократівських демонів і тій ролі, яку вони ніби відігравали як проміжні істоти між людьми й богами.
В останньому трактаті, «Про світ», у популярній формі викладається одна з праць Арістотеля, що не дійшла до наших днів.

«Апологія, або Промова на захист самого себе від обвинувачення в магії» була створена за чотири дні. Значно пізніше виступу в суді Апулей доповнив її в другій частині й детально обробив. Упродовж усієї промови Апулей неодноразово вихваляє свою майстерність у багатьох галузях, ерудованість, ученість, протиставляючи їм невігластво, примітивізм мислення й мови «тупоголової хуторянщини», тобто своїх позивачів. Написана простою мовою, сповнена прозорими й зрозумілими думками, не затемнена пишномовними риторичними прийомами чи надто складною формою, «Апологія» стала оригінальним і цікавим зразком пізнішого римського красномовства й водночас історико-літературним документом тих часів. Своєрідність її полягала і в тому, що Апулей не дотримувався в ній суворих правил композиції судових промов і за потреби сміливо відступав від них.

Найвідомішим твором Апулея є його роман «Метаморфози» («Золотий осел») в 11-ти книгах. Епітет «золотий» не стосується змісту книги, а доданий пізніше як комплімент майстерності письменника. У романі йдеться про перетворення (метаморфози) юнака Луція на осла та навпаки, а також про його найрізноманітніші пригоди в цій подобі. У фіналі богиня Ісіда звільняє Луція від звірячої подоби, і він стає ревним служителем її культу. До перетворення Луцій жив у розпусті, неначе тварина, і лише побувавши «в шкурі» осла (тобто твариною), він перетворився на справжню людину. У творі наявні елементи еротики, фантастики, авантюри, а строкатість його змісту посилюється ще й 12-ма вставними новелами(деякі з ним часто переспівувалися, зокрема Джованні Бокаччо в знаменитому «Декамероні»). Одну з новел — про Амура і Психею використали європейські поети, художники, композитори. Українською мовою її переклав Іван Франко.

• Метаморфози, або Золотий осел / Апулей; пер. з лат.: Й. Кобів, Ю. Цимбалюк; передмова: Й. Кобів. — Київ: Дніпро, 1982. — 239 с. — (Вершини світового письменства Т. 42).
• Апулей, Люцій. Метаморфози, або Золотий осел: Роман / Переклад Йосипа Кобова, Юрія Цимбалюка. — Харків: Фоліо, 2004. — 319 с. — [Бібліотека світової літератури]. ISBN 966-03-2352-2

• 12606 Апулейюс — астероїд, названий на честь письменника[6].

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Пащенко В.І., Пащенко Н.І. Антична література: Підручник. — Вид. 3 — тє, стереотип. — К.: Либідь,2008. — 705—706 с.
• Ковбасенко Ю. І. «Антична література: навч. посіб.» / — 2-ге вид., розшир. та доповн. — К.: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2012. — 218 с.

• Апулей // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — А — К. — С. 56. — ISBN 966-692-578-8.
• Твори Апулея в оригіналі
• Твори Апулея на сайті Е-бібліотека «Чтиво»
• Апулей. Біографія (укр.)