Аранські острови

Аранські острови, острови Аран (ірл. Oileáin Árann, вимова: [ˈɪlɑːn ˈɑːrənʲ]) або Арани (na hÁrainneacha, [nə ˈhɑːrənʲəxə]) — група з трьох островів, розташованих на виході з затоки Голвей на західному узбережжі Ірландії. Вони утворюють баронство Аран у графстві Голвей.

Аранські острови
ірл. Oileáin Árann
Острів Інішмор
Острів Інішмор
53°07′ пн. ш. 9°42′ зх. д.
Кількість островів3
Найбільший острівІнішмор
Населення 1200 осіб
КраїнаІрландія
РегіонГолвей

Аранські острови
 Аранські острови у Вікісховищі
Острови Аран біля західного узбережжя Ірландії

Із заходу на схід це острови Інішмор (Árainn Mhór/Inis Mór[1], [ˈɑːrənʲ woːr] чи [ˈiniʃ moːr]), найбільший, Інішмаан (Inis Meáin/Inis Meadhóin, [ˈɪnɪɕ mʲɑːn]) та Інішир (Inis Thiar/Inis Oírr/Inis Oirthir, [ˈiniʃ hiər / iːrʲ / erʲhirʲ]), найменший.

Острів населяють 1200 жителів, що переважно розмовляють ірландською; більшість володіє англійською.

Геологія

Панорама карстового ландшафту острова Інішмор зі стародавнього кам'яного форту Dún Aengus

Острови сформовані переважно з карстованого вапняку.

Вапняк відноситься до нижнього кам'яновугільного періоду і утворився з відкладень тропічного моря близько 350 млн років тому; складається зі скам'янілих решток коралів, морських лілій, морських їжаків та амонітів. Зледеніння після Намюру полегшило денудацію гірських порід, в результаті чого острови Аран є одним із яскравих прикладів гляціокарстового ладшафту. Очевидний вплив мав останній льодовиковий період, під час якого острови були вкриті льодом, а раніші ознаки карсту були усунуті. Тож карст, який на островах спостерігається зараз, є сучасним.

Клімат і сільське господарство

Острови мають незвично помірний клімат. Середня температура повітря змінюється від 15 °C у липні до 6 °C у січні. Температура ґрунту зазвичай не падає нижче 6 °C. Оскільки трава росте при температурі вищій за 6 °C, це означає що острови мають один з найдовших вегетативних періодів в Ірландії та Британії, що сприяє різноманітному рослинництву. Кінець травня є найбільш сонячною порою[2] і періодом цвітіння більшості квіткових видів.

Туризм

Багато туристів відвідують острови у літній період. На островах є декілька фортів та пам'яток бронзової та залізної доби:

  • Дун-Енгус (англ. Dun Aengus, ірл. Dún Aonghasa, діалект Аранських островів: dūn aŋgəs) — форт бронзової і залізної доби, розташований на скелі висотою 100 м і звернений до Атлантичного океану на Інішморі. Він складається з серії концентричних колоподібних стін, внутрішнє з яких — цитадель — має близько 50 м у діаметрі і товщину кам'яних стін 4 метри.[3]
  • Чорний форт (Dún Dúchathair)
  • Замок О'Браєна на Ініширі, збудований у XIV столітті
  • Teampull Bheanáin — одна з найменших церков у світі[джерело?], особлива орієнтацією північ-південь замість звичної схід-захід.

У культурі

  • Джон Міллінгтон Сінг написав книгу «Аранські острови» (1901, видано 1907).
  • Аранські острови згадуються в оповіданні Джеймса Джойса «Мертві» (1914) як місце, де розмовляють справжньою ірландською.
  • Документальний фільм «Чоловік з Арану» Man of Aran (1934).
  • Перша збірка віршів Шеймуса Гіні «Смерть натураліста» (Death of a Naturalist, 1966) містить вірш «Закохані на Арані» (Lovers on Aran).
  • Острови згадуються у піснях Ніка Кершоу, Карлоса Нуньєса, їм присвячений альбом гурту British Sea Power.

Примітки

  1. Офіційна ірландська назва острова ірл. Árainn; назву Інішмор було винайдено British Ordnance Survey під час опису західної Ірландії, можливо, для уникення плутанини з островом Аран у графстві Донегал.
  2. Met Éireann – The Irish Meteorological Service Online
  3. Офіційний сайт форту

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.