Аргентино-бразильська війна

Аргентино-бразильська війна (порт. Guerra da Cisplatina, ісп. Guerra del Brasil) — збройний конфлікт за територію, відому як Banda Oriental — «Східний Берег» (річки Ла-Плата) в 1820-х роках між Об'єднаними провінціями Ріо-де-ла-Плати (що неформально називалися Аргентиною) і Бразильською імперією за колишні іспанські території після відділення від неї віце-королівства Ріо-де-да-Плата.

Аргентино-бразильська війна
порт. Guerra da Cisplatina
ісп. Guerra del Brasil
Бій при Хункале, Битва при Саранді, «Клятва 33-х зі Східного Берегу», Битва при Ітузаінго

Бій при Хункале, Битва при Саранді, «Клятва 33-х зі Східного Берегу», Битва при Ітузаінго
Дата: 10 грудня 1825 27 серпня 1828 (2 роки, 8 місяців і 17 днів)
Місце: Південна Бразилія та Уругвай
Результат: Дипломатична інтервенція Британської імперії, мирний договір, підписаний 27 серпня 1828 року[1], зі сприятливими умовами для Бразилії щодо навігації по річці Плата[2][3] і сприятливими умовами для Уругваю щодо його звільнення[4][5][6][4][5].
Територіальні зміни: незалежність Уругваю
Сторони
Бразильська імперія Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати
(сучасні Аргентина, Уругвай)
Тридцять три Орієнтальці
Командувачі
Імператор Педру I
Родріго Пінто Гедес
Фелісберту Калдейра
Бернардіно Рівадавія
Френсіс Дрюммонд
Карлос Марія де Альвеар
Вільям Браун
Хуан Антоніо Лавальєха
Фруктуосо Рівера
Військові сили
27 242 регулярних військ (Бразильська імператорська армія, бразильська національна гвардія і бразильські війська імператорського флоту) 10 500 регулярних військ і ополчення (Регулярні збройні сили Аргентини і уругвайські ополченці)
Втрати
Понад 8 000 загиблих[7] Близько 2200 загиблих[8]

Передумови

Прапор бразильської провінції Сисплатина

На фоні повстань в багатьох частинах віце-королівства Ріо-де-ла-Плата і повернення під контроль Португалії спірних територій Ріу-Гранді-ду-Сул і «Східних місій», «Східний берег», у свою чергу, повстав проти іспанського уряду в 1811 році під керівництвом Хосе Гервасіо Артіґаса.

Ця територія стала називатися Східним Берегом (ісп. Banda Oriental) і увійшла в 1813 році до складу Федеральної Ліги (Liga Federal). Після військового вторгнення португальських військ Ліга розпадалася чотирма роками пізніше, а її провінції почали процес інтеграції у Об'єднані Провінції. У 1821 році, після поразки Артіґаса в битві при Такуарембо і за підтримкою місцевих аристократичних сімейств, Східних Берег був знову анексований Португалією під назвою провінції Сисплатина, що надало Португалії стратегічну територію в районі Ла-Плати та контроль над одним з найважливіших портів Провінцій. Після того, як дон Педру I оголосив незалежність Бразилії, провінція Сисплатина стала частиною Бразильської імперії.

Конфлікт

З метою повернути контроль над провінцією, Конфедерація Об'єднаних Провінцій Ріо-де-ла-Плата переконала найсильнішу політичну групу провінції (так званих Orientales) під керівництвом Хуана Антоніо Лавальєхи повстати проти бразильського уряду, та надала їм політичну і матеріальну підтримку.

Через економічну залежність обох держав від Великої Британії, британський посередник Джордж Каннінг зіграв дуже важливу роль в конфлікті і його результатах. Зокрема, Британія зазнала фінансових втрат через припинення торгівлі, але й надавала військові позики обом сторонам конфлікту.

Після кількох років партизанської боротьби із Бразилією повстанців на чолі з Ріверою Фруктуосо і Хуаном Антоніо Лавальєхою, в 1825 році в місті Ла-Флорида був зібраний Конгрес, який проголосив незалежність провінції від Португалії і Бразильської імперії, підтверджуючи приналежність провінції до Об'єднаних Провінцій. У відповідь імператорський уряд Бразилії оголосив війну Об'єднаним Провінціям.

Імператорський флот блокував річку (затоку) Ла-Плата і її порти Буенос-Айрес і Монтевідео. Аргентинський флот був вимушений переміститися на південь, спочатку до міста Енсенада а потім Кармен де Патагонес. Бразилія спробувала узяти Кармен де Патагонес в 1827 році, пробуючи ще більше обмежити аргентинську зовнішню торгівлю, але не мала можливості надіслати достатні сили, і атака була відбити місцевим ополченням.

Тим часом аргентинська армія перетнула Ла-Плату і стала табором в Дурасно, звідки генерал Карлос Марія де Альвеар мав можливість загрожувати власне бразильській території. Бразильські війська на чолі з генералом віконтом ді Барбасена контратакували аргентинців у битві при Ітусайнго, але результат битви був невпевненим.

Педру I розпочав новий сухопутний наступ в кінці 1826 року, зібравши солдатів на півдні країни, переважно силами добровольців та європейських найманців. Проте він не мав можливості надіслати велику армію для опору аргентинцям через постійні повстання в провінціях самої Бразилії, що лише нещодавно здобула незалежність. Повстання відбувалися навіть у Ріо-де-Жанейро, столиці країни на той час.

Нестача достатньої кількості людей уповільнила атаку бразильської армії проти уругвайців та аргентинської армії. Війна прийняла характер невеликих сутичок, з яких битва при Ітусаїнго була найбільшою, в якій бразильцям не вдалося здобути перевагу. Інші важливі битви включали сухопутну битву при Саранді і морську битву при Монте-Сантьяго.

Проте станом на 1828 аргентинські сили під командуванням Фруктосо Рівери контролювали значну територію провінції, а значні військові витрати та тиск Британії не давали Бразилії можливості продовжувати війну, в результаті чого Бразилія була змушена розпочати мирні переговори.

Наслідки

Обидві сторони зазнавали значних фінансових втрат в результаті війни, а міжнародна торгівля району Ла-Плати (перш за все з Британією) практично припинилася, в результаті переговори були вигідні обом сторонам, та розпочалися в 1828 році в Ріо-де-Жанейро. Посередниками на них виступили Франція і Британія, під тиском яких Об'єднані Провінції Ріо-де-ла-Плати і Бразильська імперія підписали Монтевідейський договір. Цей договір встановив незалежність Східного Берегу, який Аргентина не зуміла приєднати до себе, нова країна дістала назву Уругвай, а східна частина території провінції була передана Бразилії.

В самій Бразилії втрата Сисплатини стала новим приводом для незадоволеності населення урядом Педру I, особливо після коштовної та непопулярної війни. Хоча ця війна і не була головною причиною зречення імператора від трону в 1831 році, вона дала свій внесок.

Війна привела до посилення економічного впливу Британської імперії, яка набула права безмитної торгівлі в стратегічному районі Ла-Плати, а Бразилія та Аргентина ще протягом кількох десятків років виплачували Британії борги за отримані військові позики, що сильно уповільнювало економічний розвиток країн, особливо Бразилії. Незважаючи на роль Британії у війні, і присутність британських військово-морських чиновників з обох сторін конфлікту, війна в значній мірі невідома в англомовному світі[9].

Див. також

  • Повстання ірландських і німецьких найманців

Примітки

  1. Lalonde, Suzanne. Determining boundaries in a conflicted world: the role of UTI possidetis. McGill-Queen's University Press, 2002. Pg 38 Google Books
  2. CARNEIRO, David. História da Guerra Cisplatina. São Paulo: Companhia Editora Nacional, 1946. Pg 38, 59, 70, 112 and 114.
  3. Doratioto (2002)
  4. Nahum, Benjamín (1994). Manual de Historia del Uruguay 1830—1903. Montevideo. Editorial De la Banda Oriental.
  5. Méndez Vives, Enrique (1990). Historia Uruguaya. Montevideo. Editorial De la Banda Oriental.
  6. Castellanos, La Cisplatina, la Independencia y la república caudillesca, pág. 73–77.
  7. LUSTOSA, Isabel. D. Pedro I. São Paulo: Companhia das Letras, 2007, p.277
  8. MAGNOLI, Demétrio. O corpo da pátria: imaginação geográfica e política externa no Brasil (1808—1912). São Paulo: EDUNESP, 1997.
  9. Brian Vale, Una guerra entre ingleses, page 298

Англійською

  • Vale, Brian. «A War Betwixt Englishmen Brazil Against Argentina on the River Plate 1825—1830», I. B. Tauris
  • McBeth, Michael Charles. The Politicians Vs. the Generals: The Decline of the Brazilian Army During the First Empire, 1822—1831 (University of Washington Press, 1972) 582 ст.
  • Scheina, Robert L. Latin America's Wars, Volume I: The Age of the Caudillo, 1791—1899, Potomac Books Inc., 2003, ISBN 1574884492

Португальською

Іспанською

  • Baldrich, Juan Amadeo. Historia de la Guerra del Brasil, EUDEBA, Buenos Aires, 1974
  • Vale, Brian. Una guerra entre ingleses, Instituto de Publicaciones Navales, Buenos Aires, 2005

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.