Аргонавтика
Аргонавтика (грец. Ἀργοναυτικά, дос. «Argonautika») — грецька епічна поема, написана Аполлонієм Родоським у ІІІ столітті до н. е. Єдиний вцілілий елліністичний твір, що оповідає міф про подорож Ясона і аргонавтів у Колхіду за Золотим руном. Героїчні пригоди аргонавтів і стосунки Ясона з принцесою Колхіди Медеєю були уже відомі елліністичній аудиторії, що дозволило Аполлонію піти далі простого опису, даючи відповідні наукові зауваги — з географії, етнографії, релігієзнавства тощо.
Аргонавтика | ||||
---|---|---|---|---|
грец. Ἀργοναυτικά | ||||
| ||||
Жанр | героїчний епос, епічна поема | |||
Автор | Аполлоній Родоський | |||
Мова | койне | |||
Написано | між 283 і 221 роками до н.е. | |||
|
Сюжет
Поема розповідає про плавання аргонавтів за золотим руном. Центральним персонажем першої частини твору є Геракл. Згодом його залишають на о. Місія (що біля острова Кеа), і на передній план виходить Ясон. Мандрівники прибувають у Колхіду; донька місцевого царя Медея, під впливом богів, закохується в Ясона. Герої викрадають руно і повертаються до дому — руслом Істру, через Африку і країну феаків.
Датування
Наразі існує дискусія щодо часу оригінальної публікації поеми. Можливо, вона з’явилася за правління Птолемея ІІ Філадельфа (283-246 роки до н. е.)[2] або поколінням пізніше. За даними Джекі Марей (Jackie Murray), поема була опублікована за часів правління Птолемея III Евергета (246-222/221 роки до н. е.)[3].
Джерела
Аполлонієва «Аргонавтика» основана на численних античних джерелах, включаючи твори Гомера та Піндара.
Оповідь про експедицію, схоже, була відома авторові «Одіссеї», який пише, що корабель «Арго» був єдиним, що зміг пройти Блукаючі скелі (грец. Πλαγκταὶ, Planktai, після Сімплегадів). Ясон кілька разів згадується в «Іліаді», проте не як очільник аргонавтів. Гесіод звертається до історії Ясона, стверджуючи, що він звабив Медею за наказом свого дядька Пеліаса, і що вона народила йому сина Медеюса, якого потім навчав Хірон. Перша згадка про те, що Ясон вирушив здобувати золоте руно з Аеа, міста аейців, на східному краї світу, трапляється у Мімнермуса, сучасника Солона (VII-VI століття до н. е.); проте найдавніший деталізований опис експедиції аргонавтів, що до нас дійшов, міститься у Піндарових «Піфійських піснях» (IV ода, 462 рік до н. е.)[4].
Примітки
- Точніший маршрут подає W.H.Race у праці «Apollonius Rhodius: Argonautica», розділ "карти".
- Ґрунтується на публікації 1914 року Ґренфелом (B.P. Grenfell) та Гантом (A.S. Hunt) папіруса ІІ століття до н. е. (P.Oxy.X.1241), відомого як “список александрійських бібліотекарів”
- Jackie Murray, ANCHORED IN TIME: THE DATE IN APOLLONIUS’ ARGONAUTICA, in M.A. Harder e.o. (eds.) Hellenistic Poetry in Context (Leuven, 2014)
- ARGONAUTAE mythindex.com