Ардельян Людмила Миколаївна

Людмила Миколаївна Ардельян (нар. 18 січня 1964, Київ) — українська акторка театру та кіно, акторка та режисерка дубляжу, телеведуча. Заслужена артистка України (2015)[1].

Ардельян Людмила Миколаївна
Народилася 18 січня 1970(1970-01-18) (52 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Національність українці
Громадянство  Україна
Діяльність акторка
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності від 1995
Нагороди та премії

Біографія

Народилася 18 січня 1964 року у Києві.

В юності танцювала у ансамблі імені Павла Вірського[2].

У 1990 році закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (спеціальність «актриса театру та кіно»). Художня керівниця Валентина Зимня.

З 1995 року займається дубляжем та озвученням українською та російською мовами. З 2020 року ведуча телеканалу «Kyiv.live».

Дипломні вистави
  • «На перші гулі», С. Васильченка (роль Оленки)
  • «Чотири краплі», В. Розов
  • «Заступниця», (роль Лариси)
  • «Електра», Ж. Ануй (роль Електри)
  • «Пропозиція», А. Чехов (роль Наталії Степанівни)
  • «Купальські бувалиці», Б. Жолдак (роль Наталки)

Вистави в українських театрах

Фільмографія
  • «Острів любові» (1995)
  • «Пристрасть» (1997)
  • «Рідні люди» (2008)
  • «В Париж» (2009)
  • «Потяг милосердя» (2010)
  • «Сусіди» (2010)
  • «Єфросинья» (2010—2013)
  • «Костоправ» (2011)
  • «Танець мого кохання» (2011)
  • «Таксі» (2011—2013)
  • «Джамайка» (2012)
  • «Лекції для домогосподарок» (2012)
  • «Порох та дріб» (2012)
  • «Кузня зірок 3» (2012)
  • «Сашка» (2013—2014)
  • «Цілунок!» (2013)
  • «Брат за брата-3» (2014)
  • «Вітер в обличчя» (2014)
  • «Пограбування по-жіночому» (2014)
  • «Перелітні птахи» (2014)
  • «Швидка допомога» (2014)
  • «Реальна містика» (2015—)
  • «Слуга народу» (2015)
  • «Громадянин Ніхто» (2016)
  • «Заміж після всіх» (2016)
  • «На лінії життя» (2016)
  • «Лист надії» (2016)
  • «Поганий хороший коп» (2016)
  • «Вікно життя» (2016)
  • «Запитайте у осені» (2016)
  • «Центральна лікарня» (2016)
  • «25-та година» (2016)
  • «Спокуса» (2016)
  • «Список бажань» (2017)
  • «Що робить твоя дружина?» (2017)
  • «Одружити не можна помилувати» (2017)
  • «Специ» (2017)
  • «Лікар Ковальчук» (2017—2018)
  • «Дівчинки мої» (2018)
  • «Вперше пробачається» (2018)
  • «Інша» (2019)
  • «Зустріч однокласників» (2019)
  • «Стань моєю тінню» (2020)
  • «Наша лікарка» (2020)
  • «Два серця» (2020)
  • «Звонар-2» (2020)
  • «Пес» (2020)

Озвучення реклами
  • «Maxfactor»
  • «Живчик»
  • «Квас Львівський»
  • «Тантум-Верде»
  • «Активіа»
  • «Рідна Роса»
  • «Karcher»
  • «Агуша»

Державні нагороди
  • Заслужений артист України (27 червня 2015) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[3]

Примітки
  1. Державні нагороди України. Кавалери та лауреати — Ардельян Людмила Миколаївна
  2. Ардельян Людмила Миколаївна
  3. Указ Президента України від 27 червня 2015 року № 367/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.