Аренга малабарська

Аре́нга малабарська[2] (Myophonus horsfieldii) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Ендемік Індії. Вид названий на честь американського натураліста Томаса Горсфілда.

?
Аренга малабарська

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Аренга (Myophonus)
Вид: Аренга малабарська
Біноміальна назва
Myophonus horsfieldii
(Vigors, 1831)

Посилання
Вікісховище: Myophonus horsfieldii
Віківиди: Myophonus horsfieldii
ITIS: 916146
МСОП: 22708324

Опис

Довжина птаха становить 25 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення дорослого птаха переважно темно-синє, на лобі і плечах яскраві, блискучі сині плями. Якщо промені світла падають під кутом, решта оперення також може видаватися яскраво-синьою. Дзьоб і лапи чорні. У молодих птахів забарлення коричнювате, синя пляма на лобі відсутня[4][5].

Поширення і екологія

Малабарські аренги мешкають в Західних Гатах і горах Сатпура, локально в Східних Гатах[6][7][8][9][10][11]. Вони живуть у густому підліску вологих гірських тропічних лісах, поблизу річок і струмків. Зустрічаються на висоті до 2200 м над рівнем моря. Не мігрують, однак взимку розшируюють ареал проживання[12].

Поведінка

Малабарські аренги живляться безхребетними, дрібними хребетними і ягодами. Живуть поодинці або парами. Їм притаманний гучний свист, який найчастіше можна почути на світанку. Сезон розмноження триває з березня по грудень[13][14]. Гніздо чашоподібне, зроблене з моху, бамбукових корінців і трави, з широкою основою, зверху звужується[15]. Воно розміщується між каміння на березі струмка, іноді в дуплі дерева або в покинутому житлі, на висоті 1,25 м над землею[16][17][18]. В кладці 2-4 рожевуватих яйця, поцяткованих темними плямками[19]. Самичка і самець насиджують яйця по черзі протягом 16-17 днів.

Галерея
  • Малабарська аренга (Мангаон, Райгад, штат Махараштра)
  • Малабарська аренга на гнізді
  • Малабарська аренга

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Myophonus horsfieldii.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 листопада 2021.
  4. Rasmussen PC; Anderton, JC (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 371.
  5. Ali, S; Ripley, S D (1998). Handbook of the birds of India and Pakistan 9 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 79–81.
  6. Bharos, A M K (1996). Range extension of the Malabar Whistling Thrush, Myiophonus horsfieldii (Vigors). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 93 (2): 295.
  7. Ananth, G (1982). Malabar Whistling Thrush near Madanapalle. Newsletter for Birdwatchers 22 (3&4): 10–11.
  8. Ambedkar, V C (1991). Long distance movement of a Malabar Whistling Thrush (Myiophonus horsfieldii) (Vigors) in the Western Ghats. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 88 (1): 113.
  9. Delacour, J (1942). The whistling thrushes (Genus Myiophoneus). Auk 59 (2): 246–254. JSTOR 4079555. doi:10.2307/4079555.
  10. Butler, EA (1875). Notes on the avifauna of Mount Aboo and northern Guzerat. Stray Feathers 3 (3): 437–500.
  11. Sangha, Harkirat Singh; Dhirendra Devarshi (March–April 2006). Birds of Mount Abu Wildlife Sanctuary, Rajasthan, India. Indian Birds 2 (2): 26–32. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 10 лютого 2011.
  12. Praveen, J. (2006). Post-monsoon dispersal of Malabar Whistling Thrush Myiophonus horsfieldii (Vigors) to Chamundi Hill and Nandi Hills, Karnataka, Southern India. Zoos' Print Journal 21 (9): 2411. doi:10.11609/jott.zpj.1504.2411.
  13. McCann, C (1931). Notes on the Whistling School Boy or Malabar Whistling Thrush (Myiophoneus horsfieldi, Vigors). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 35 (1): 202–204.
  14. Navarro, SJ (1981). Observations of pair formation. Newsletter for Birdwatchers 21 (5): 3–7.
  15. Anoop Das, K.S.; Vijayan L. (2003). Nest and nest site selection of Malabar Whistling Thrush in Silent Valley. У R. Annamalai; M,. Narayanan; Juliet Vanitharani. Proc. of the 28th Conference of the Ethological Soc. of India, Mundanthurai, Tirunelveli. Dept. Zool. Sara Tucker College, Tirunelveli & Tamil Nadu Forest Dept, KMTR, Tirunelveli. с. 83–86.
  16. Betham, R M (1903). Curious site for nesting chosen by the Malabar Whistling-Thrush Myiophoneus horsfieldi. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 14 (4): 815.
  17. Whistler, Hugh (1949). Popular Handbook of Indian Birds. Edition 4.. Gurney and Jackson, London. с. 119–120.
  18. Ali, Salim (1996). The Book of Indian Birds. Edition 12. BNHS & Oxford University Press. с. 285–286.
  19. Hume, AO (1889). The nests and eggs of Indian birds. Volume 1. R H Porter, London. с. 124–127.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.