Аркавін Яків Сергійович
Я́ків Сергі́йович Арка́він (19 вересня 1867, Харків — 14 березня 1930, Харків) — український і російський лікар-педіатр, основоположник неонатології в Україні, активний учасник створення українських закладів охорони материнства і дитинства, 1908 — доктор медичних наук[джерело?], 1911 — професор.
| Яків Аркавін | |
|---|---|
 | |
| Народився |
19 вересня 1867 Харків, Російська імперія |
| Помер |
14 березня 1930 (62 роки) Харків, Українська СРР, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія.svg.png.webp){kind=small} СРСР |
| Діяльність | педагог, педіатр |
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Посада | завідувач кафедри дитячих хвороб |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор медичних наук |
| Науковий керівник | Кузнецов Олександр Харитонович |
| Відомий завдяки: | Симптом Аркавіна |
Життєпис
1891 року закінчив Харківський університет, прийнятий до ординатури Госпітальної терапевтичної клініки Харкова. Працював під керівництвом професора О. Кузнєцов.
В Берліні вдосконалював знання з педіатрії в Берліні під керівництвом А. Багінскі та Г. Фінкельштейна. В подальших роках не переривав зв'язків з представниками німецької та французької науки, відвідував найкращі європейські клініки, слідкував за іншомовною медичною літературою. Сучасники визнавали його бібліотеку найкращою у Харкові.
З 1908 року працює доцентом Харківського університету.
Від 1910 року завідує кафедрою дитячих хвороб Харківського Жіночого медичного інституту.
В 1920—1930 роках завідує дитячою клінікою Харківського медичного інституту — утворилася після об'єднання Жіночого медичного інституту з медичним факультетом Харківського університету. Керував групою молодих лікарів, що пізніше стають активними учасниками створення клініки «Охматдит».
Його наукові праці присвячені проблемам штучного годування дітей та методам боротьби з дитячою захворюваністю і смертністю, зумовленими неправильним харчуванням.
Є основоположником мікропедіатрії (неонатології) в Україні.
Засновник Харківського товариства дитячих лікарів, консультант Наркомздорову УСРР та Харківського НДІ охорони здоров'я дітей та підлітків, організації «Червоний Хрест».
Редагував відділ педіатрії журналу «Лікарська справа».
Опубліковано більше 30 його робіт, зокрема
- 1907 — «До питання про вплив хлористого барію на організм тварин (експериментальне дослідження)», Харків,
- 1907 — «До питання про бронхіальну астму у дітей», Харків,
- «Про періодичну блювоту у дітей»,
- 1913 — «Екскізитні випадки скарлатини», Харків.
Термін «Симптом Аркавіна» використовується й досі (один з методів медичної перкусії).