Аркадій (візантійський імператор)

Флавій Аркадій (грец. Ἀρκάδιος; бл. 377 у Іспанії — 1 травня 408 у Константинополі) — імператор східної частини Римської імперії і після її поділу вважається першим імператором Східної Римської імперії, що правив від 392 до 408 року.

Аркадій
Імператор Візантійської імперії
січень 393 — 395 Авґуст з його батьком, 395 — 1 травня 408 імператор Східної Римської імперії з його братом Гонорієм на заході. — 1 травня 408
Попередник: Феодосій І
Спадкоємець: Феодосій II
 
Народження: 1 січня 377
Римська Іспанія, Римська імперія
Смерть: 1 травня 408[1][2] (31 рік)
Константинополь, Візантійська імперія
Країна: Візантійська імперія і Стародавній Рим
Рід: Династія Теодосіяd
Батько: Феодосій Великий[3]
Мати: Елія Флацилла
Шлюб: Елія Євдоксія[3][4]
Діти: Пульхерія, Феодосій II, Arcadia, Flaccillad і Marinad

 Медіафайли у Вікісховищі

Походження

Аркадій був старшим сином імператора Феодосія І та Елії Флацілли і братом імператора заходної частини імперії — Гонорія. У січні 383 року його батько надав Аркадію титул Авґуста і зробив тим його співправителем імперії. По смерті батька та розпаду імперії на дві частини, Аркадій у віці 18 років зайняв трон східної частини Римської імперії.

Правління
Flavius Arcadius на солідусі.

Початок його правління позначено спробами проводити самостійну політику і відсунути на другий план могутнього політика і радника — Руфіна. Аркадій ставить себе як християнський правитель і видає декілька законів проти єресей. Він одружується 27 квітня 395 року з Елією Євдоксією, дочкою Баутона, колишнього Magister militum у Граціана. Однак і це не дає йому переваг проти Руфіна.

Руфін не був улюбленцем у армії і був вбитий при проведенні параду. Його місце зайняв Євтропій, який був незабаром страчений (399). У 400 році повстання вестготів на чолі із Гайною було придушене лояльними військами під управлінням Фравітти.

У цей час Східна Римська імперія мусила також протистояти натиску численних варварських племен. З 395 по 397 роки гуни спустошили східні провінції. Вестготи під керівництвом Аларіха не раз глибоко проникають у територію імперії. Однак Аркадій знаходить сили і вміння протистояти численним нападам.

На вимогу дружини у 403 році Аркадій засилає у вигнання Івана Золотоустого, який непрямо критикував стиль життя імператриці у надмірних розкошах. Іван — один з найвизначніших теологів християнства помирає у вигнанні 14 вересня 407 року. Папа Іннокентій I та Гонорій просили Аркадія повернути з вигнання Івана.

По смерті Євдоксії у 404 році вплив на імператора отримує префект преторіанців Антемій, у тіні влади якого і ховається імператор. Антемій показує свою компетенцію після встановлення мирних стосунків із Сассанідами, що значно покращило становище імперії.

Аркадій помирає 1 травня 408 у досить молодому віці із невстановлених причин. Його син і співправитель (з 402), Феодосій II займає трон Східної Римської імперії.

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Любкер Ф. Arcadius // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 126.
  4. Любкер Ф. Eudoxia // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 501.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.