Феодосій II
Феодосій II (дав.-гр. Θεοδόσιος 10 квітня 401 — 28 липня 450) — імператор Східної Римської імперії з 402 (разом з батьком, з 408 — одноосібно).
| Феодосій II | |
|---|---|
| Flavius Theodosius Junior Augustus | |
 Феодосій II Бюст Феодосія ІІ в музеї Лувру. | |
| Імператор | |
| Початок правління: |
січень 402 - 1 травня 408 (з Аркадієм); 1 травня 408 – 28 липня 450 (самостійно, з сестрою регенткою Пульхерією з 408 до 416) |
| Кінець правління: | 28 липня 450 |
|
| |
| Попередник: | Аркадій |
| Наступник: | Маркіан |
|
| |
| Дата народження: | 10 квітня 401 |
| Місце народження: | Константинополь |
| Країна: | Візантійської імперії |
| Дата смерті: | 28 липня 450 (49 років) |
| Місце смерті: | Константинополь |
| Діти: | Ліцінія Євдоксія |
| Батько: | Аркадій |
| Мати: | Аелія Євдоксія |
Основні турботи Феодосія і його міністрів складалися у відбитті нападів варварів з півночі (гуни), заходу (вандали) і сходу (перси). В 422 й 447 р. імперія зуміла відбити наступ сасанидів, однак у 429 р. вандали зайняли більшу частину візантійської Північної Африки, а вождь гунів Аттіла, незважаючи на примирливу політику Феодосія, в 441-43 й 447 р. спустошив дунайські провінції імперії. Із західним імператором Валентиніаном ІІІ Феодосій намагався підтримувати дружні відносини і видав за нього свою дочку Ліцинию Євдоксію.
431 року Феодосій II став ініціатором скликання Ефеського собору християнської церкви, на якому було позбавлено сану Константинопольського патріарха Несторія та засуджено його вчення (несторіанство)
У 450 р. Феодосія на полюванні скинув його кінь, і він помер від ушкодження хребта. На ньому закінчилася династія його діда, Феодосія Великого.