Арки (скупчення)

Зоряне скупчення Арки — це найбільш щільне з відомих зоряних скупчень у Чумацькому Шляху, розташоване за ~100 світлових років від його центру, у сузір'ї Стрільця, у 25 000 світлових роках від Землі.

Скупчення Арки
розсіяне Зоряні скупчення
Скупчення Арки молодих масивних зір.
Зображення було отримано системою
адаптивної оптики
NACO VLT ESO
Скупчення Арки молодих масивних зір.
Зображення було отримано системою
адаптивної оптики
NACO VLT ESO
Історія дослідження
Відкривач
Дата відкриття
Позначення
Дані спостережень
(Епоха J2000)
Клас
Пряме піднесення 17г 45х 50.5с
Схилення 28° 49 28
Відстань 25 000 св. років
8 500 пк
Видима зоряна
величина
(V)
Видимі розміри (V)
Сузір'я Стрілець
Фізичні характеристики
Маса
Радіус
VHB
Абсолютна
зоряна величина
(V)
Приблизний вік 2,5 млн років
Інші властивості оптично затемнене
Інфрачервоне фото скупчення Арки, зроблене телескопом Габбл NASA/ESA 29.05.2015

Через надзвичайно сильне оптичне міжзоряне поглинання пилом у цьому регіоні, скупчення Арки у видимому світлі затемнене, але спостерігається на рентгенівських, інфрачервоних та радіо-хвилях. Скупчення складається з приблизно 135 молодих, дуже гарячих зір, діаметри та маси яких значно перевищують сонячні, а також з багатьох тисяч менш масивних зір[1].

Вік цього скупчення оцінюється у 2,5 млн років[1], тому воно вважається дещо молодшим від розташованого неподалік скупчення П'ять близнят, хоча є більшим та щільнішим від останнього. Найбільш розвинені зорі скупчення Арки ледве-ледве полишають головну послідовність, а скупчення П'ять близнят вже має певну кількість гарячих надгігантів, червоний надгігант та три яскраві блакитні змінні.

Згідно з Дональдом Фігером (англ. Donald Figer), астрономом Рочерстерського технологічного інституту (США), 150 мас Сонця (M) є верхнім лімітом зоряної маси для поточного віку Всесвіту — він використав телескоп Габбл для спостереження за ~1000 зір у скупченні Арки та не побачив жодної зорі вище цієї маси[2] Однак пізніші дослідження показали, що розрахункові маси зір дуже чутливі до законів поглинання, використаних при їх розрахунку, і в залежності від використаного закону верхня межа ліміту мас може відрізнятися до 30%[3] (тобто може бути знижена зі 150 M до ~100 M).

За результатами спостереження за скупченням у 2002–2006 роках астрономи побачили, що воно змістилось на сім мільйонних градуса, що вказує на швидкість руху скупчення понад 200 км/c.[4]

Значущі зорі скупчення

Зоря (B=Blum,[5] F=Figer[6]) Спектральний тип[7] Зоряна величина[7] (болометрична) Температура[7] (ефективна, K) Маса[8] (мас Сонця) Радіус (радіусів Сонця)
B1WN8-9h−10,131 70050 — 6032
F1WN8-9h−11,033 200101 — 11943
F2WN8-9h−10,233 50042 — 4930
F3WN8-9h−10,529 60052 — 6343
F4WN7-8h−11,036 80066 — 7635
F5WN8-9h−10,132 10031 — 3631
F6WN8-9h−11,133 900101 — 11944
F7WN8-9h−11,032,90086 — 10244
F8WN8-9h−10,532 90043 — 5135
F9WN8-9h−11,136 600111 — 13138
F10O4-6If+−10,132 20055 — 6924
F12WN7-8h−10,836 90070 — 8231
F14WN8-9h−10,234 50054 — 6528
F15O4-6If+−10.635,60080 — 9732
F16WN8-9h−10,032 20046 — 5629
F18O4-6I−10,436 90067 — 8226
F20O4-6I−10,038 20047 — 5721
F21O4-6I−10,135 50056 — 7025
F28O4-6I−10,139 60057 — 7223

Примітки

  1. Espinoza, P.; Selman3, F. J.; Melnick, J. (July 2009). The massive star initial mass function of the Arches cluster. Astronomy and Astrophysics 504 (2): 563–583. Bibcode:2009A&A...501..563E. arXiv:0903.2222. doi:10.1051/0004-6361/20078597.
  2. Figer, Donald F. (2005). An upper limit to the masses of stars. Nature 434 (7030): 192–194. Bibcode:2005Natur.434..192F. ISSN 0028-0836. arXiv:astro-ph/0503193. doi:10.1038/nature03293.
  3. Habibi, M.; Stolte, A.; Brandner, W.; Hußmann, B.; Motohara, K. (August 2013). The Arches cluster out to its tidal radius: dynamical mass segregation and the effect of the extinction law on the stellar mass function. Astronomy and Astrophysics 556 (A26). Bibcode:2013A&A...556A..26H. arXiv:1212.3355. doi:10.1051/0004-6361/201220556.
  4. Про швидкість на сайті VLT. Архівовано 6 липня 2008 у Wayback Machine. (англ.)
  5. Blum, R. D.; Schaerer, D.; Pasquali, A.; Heydari-Malayeri, M.; Conti, P. S.; Schmutz, W. (2001). 2 Micron Narrowband Adaptive Optics Imaging in the Arches Cluster. The Astronomical Journal 122 (4): 1875. Bibcode:2001AJ....122.1875B. arXiv:astro-ph/0106496. doi:10.1086/323096.
  6. Figer, D. F.; Najarro, F.; Gilmore, D.; Morris, M.; Kim, S. S.; Serabyn, E.; McLean, I. S.; Gilbert, A. M.; Graham, J. R.; Larkin, J. E.; Levenson, N. A.; Teplitz, H. I. (2002). Massive Stars in the Arches Cluster. The Astrophysical Journal 581: 258. Bibcode:2002ApJ...581..258F. arXiv:astro-ph/0208145. doi:10.1086/344154.
  7. Martins, F.; Hillier, D. J.; Paumard, T.; Eisenhauer, F.; Ott, T.; Genzel, R. (2008). The most massive stars in the Arches cluster. Astronomy and Astrophysics 478: 219. Bibcode:2008A&A...478..219M. arXiv:0711.0657. doi:10.1051/0004-6361:20078469.
  8. Gräfener, G.; Vink, J. S.; de Koter, A.; Langer, N. (2011). The Eddington factor as the key to understand the winds of the most massive stars. Astronomy & Astrophysics 535: A56. Bibcode:2011A&A...535A..56G. ISSN 0004-6361. arXiv:1106.5361. doi:10.1051/0004-6361/201116701.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.