Дуже великий телескоп

Ду́же вели́кий телеско́п (ДВТ, англ. Very Large Telescope, VLT) — комплекс із чотирьох окремих дзеркальних телескопів з апертурою 8,2 м кожен: Анту (Сонце), Куєн (Місяць), Меліпал (Південний Хрест) та Єпун (Венера), що працюють в оптичному діапазоні та утворюють величезний інтерферометр. ДВТ побудований та керується Європейською південною обсерваторією (ESO) на обсерваторії Паранал, що розташована на горі Серро Паранал (висота 2635 м над рівнем моря) в пустелі Атакама в північній частині Чилі. До складу інтерферометра входять також 4 допоміжних пересувних телескопи з апертурою 1,8 м. Працюючи разом у режимі інтерферометра телескопи можуть досягти кутової роздільної здатності в 1 кутову мілісекунду, що еквівалентно відстані між фарами авто, поміщеного на Місяць, при його спостереженні із Землі.[1] Телескоп почав працювати у 1998 році.

Дуже великий телескоп
Very Large Telescope
Чотири телескопи ESO на обсерваторії Паранал. Перед телескопами видно низьку будівлю інтерферометра ДВТ.
Чотири телескопи ESO на обсерваторії Паранал. Перед телескопами видно низьку будівлю інтерферометра ДВТ.

Країна  Чилі
Розташування Серро Паранал, пустеля Атакама, Чилі
Організація Європейська південна обсерваторія (ESO)
Висота 2635
Погода більше ніж 340 ясних ночей на рік
Відкрито 1998
Сайт: eso.org/vlt
Інструменти:
Анту (UT1) 8,2 м рефлектор
Куєн (UT2) 8,2 м рефлектор
Меліпал (UT3) 8,2 м рефлектор
Єпун (UT4) 8,2 м рефлектор

Дуже великий телескоп
Дуже великий телескоп (Чилі)

 Дуже великий телескоп у Вікісховищі
E-ELT та ДВТ у порівнянні з Бранденбурзькими воротами.

Загальна інформація

ДВТ складається з 4-х великих телескопів з апертурою 8,2 м кожен, оптичні елементи яких можна скомбінувати, утворивши інтерферометр (VLTI), що має високу роздільну здатність. До складу інтерферометра входить також 4 малих рухомих телескопи (з апертурою 1,8 м), призначених виключно для інтерферометричних спостережень. Кожен із чотирьох 8,2 м телескопів отримав власну назву від назв об'єктів нічного південного неба на арауканській мові народності Мапуче (Мапудунґун), на території якої розташована обсерваторія Паранал: Анту (Сонце), Куєн (Місяць), Меліпал (Південний Хрест) та Єпун (Венера).

Початково 8,2 м телескопи ДВТ було заплановано для роботи у трьох режимах:[2]

  • незалежна робота кожного з чотирьох телескопів (у цьому режимі телескопи здебільшого й працюють). На одному з телескопів можна отримати якісне зображення небесного об'єкта з яскравістю до 30m (видимої зоряної величини) протягом лише однієї години. Такі об'єкти є в чотири мільярда разів слабшими за яскравістю, ніж найслабший об'єкт, видимий неозброєним оком.
  • як один великий когерентний телескоп-інтерферометр (ДВТ Інтерферометр або ДВТІ (англ. VLTI)), з метою досягнення більшої роздільної здатності. Цей режим використовується час від часу, загалом лише для спостереження яскравих джерел з малим кутовим розміром.
  • як один великий некогерентний інструмент зі значно більшою апертурою для накопичення більшого світлового потоку в одиницю часу. Канали, що мали б збирати світло з різних телескопів до єдиного некогерентного фокусу, побудовано не було. 2004 року було подано запит на фінансування проекту щодо побудови й встановлення обладнання, необхідного для роботи телескопів у цьому режимі.[3] Іноді кілька телескопів в режимі незалежної роботи одночасно націлюють на один об'єкт або з метою збільшити сумарну кількість реєстрованого світла в одиницю часу, або для проведення одночасних спостережень за допомогою різних інструментів.

Інструменти

Лазерний промінь телескопу Єпун використовується для контролю за стабільністю земної атмосфери в процесі спостережень
Транспортування одного з чотирьох АТ телескопів.
Інструменти та прилади ДВТ
Телескоп Фокус Касегрена Фокус Несміта A Фокус Несміта B
Анту (UT1) FORS 2 CRIRES Гостьовий фокус
Куєн (UT2) X-Shooter FLAMES UVES
Меліпал (UT3) VISIR ISAAC VIMOS
Єпун (UT4) SINFONI HAWK-I NACO

Інструменти та прилади ДВТ:[4]

Наукові відкриття

Станом на 2015 рік із 10 найбільш значних відкриттів ESO 4 було зроблено на телескопі VLT[5].

У квітні 2020 року було виявлено зорю, що обертається навколо надмасивної чорної діри в центрі Чумацького Шляху за траєкторією, яка відповідає передбаченням загальної теорії відносності Ейнштейна[6]: орбіта цієї зорі являє собою розетку, а не еліпс, як передбачено ньютонівськими законами гравітації.

У науково-популярних передачах

Одне з великих дзеркал ДВТ стало свого часу основною темою епізоду в одній із серій каналу National Geographic, де команда інженерів знімала це дзеркало з телескопа та транспортувала його в окреме місце для «миття» та покриття алюмінієм.

Триптих показує як Місяць (найяскравіший об'єкт) сходить на нічному небі над ДВТ (послідовність в часі зліва направо). Два інших яскравих об'єкта на небі є планетами: Венерою та Юпітером. Тут Венера є яскравішою за Юпітер й можна побачити її відносний рух.

Див.також

Література

  1. Прес-реліз ESO
  2. Наука з ДВТ на ELT Era. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 21 квітня 2010.
  3. Espresso instrument. Архів оригіналу за 27 березня 2009. Процитовано 21 квітня 2010.
  4. Інструменти обсерваторії Паранал
  5. ESO Top 10 Astronomical Discoveries. ESO. 20 серпня 2015. Процитовано 20 травня 2020.
  6. ESO Telescope Sees Star Dance Around Supermassive Black Hole, Proves Einstein Right. ESO. 16 квітня 2020. Процитовано 20 травня 2020.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.