Арматура

Армату́ра (від лат. armatura — «зброя, озброєння, устаткування») — технічний термін.

Арматурна сталь (арматура) використовується в залізобетонних конструкціях. Основне її призначення — сприйняття розтягуючих зусиль у бетонних масивах.

Інженерні мережі

Допоміжні деталі та пристрої апаратів, конструкцій, споруд тощо. Розрізняють арматуру трубопровідну, електротехнічну, пічну та ін. Наприклад, вентилі, клапани, засувки — приклади трубопровідної арматури.

Арматура — допоміжні деталі або обладнання для нагляду, керування й обслуговування машин, апаратів, трубопроводів та іншого устаткування.

Залежно від призначення розрізняють А. парових машин, котельну, водопровідну, паропровідну, опалювальну, насосну, газову, машинну, електротехнічну та електроосвітлювальну. До А. відносяться вимірювальні прилади (манометри, термометри), з'єднувальні частини труб (фітинги, штуцери), клапани, засувки, частини освітлювальних приладів, деталі для кріплення ізоляторів електричних ліній, струмопровідні та допоміжні частини роторів електричних машин тощо.

Приклади

Арматура гирла нагнітальної свердловини (рос. арматура устья нагнетальной скважины; англ. well head equipment of injection well, нім. Armatur für Einpreßbohrungsmund) — устаткування гирла нагнітальної свердловини, яке охоплює трубну головку, фонтанну ялинку з запірними пристроями, зворотним клапаном і швидкозмінними з'єднаннями.

Арматура суха фонтанна (рос. сухая фонтанная арматура; англ. dry tree; нім. trockene Eruptionsarmature, erockenes Eruptionskreuz) — арматура, ізольована від морської води; таке закінчення свердловини використовується в одній з різновидів морської підводної експлуатаційної системи.

Арматура фонтанна (рос. арматура фонтанная; англ. well-control equipment; нім. Eruptionsarmatur) — сукупність деталей устатковання гирла фонтанної свердловини.

Арматура суднова — пристрої, деталі і інші конструктивні елементи (клапани, вимикачі, крани і т. п.) не входять до складу основного устаткування, але що забезпечують його роботу. По приналежності розрізняють арматуру трубопровідну, машинну, котельну, електротехнічну і т. д. Найхарактернішою для суднових умов є трубопровідна арматура, що забезпечує роботу суднових систем і систем суднових енергетичних устав.

Арматура трубопровідна — клапани, засувки, крани тощо[1].

Будівництво

Елементи конструкції або виробу, що сприймають зусилля розтягу чи згину (наприклад, стрижні арматура залізобетонних конструкцій).

Арматура — елементи з міцнішого матеріалу, розміщені всередині конструкції, що сприймають зусилля розтягу від навантажень переважно при розтягуванні та згині. Найпоширеніше застосування сталевої арматури в залізобетоні — у вигляді стрижнів (круглих або періодичного профілю), дроту, сіток і прокатних елементів (жорстка А.). Основні марки сталі для виготовлення А.: вуглецева Ст. З і Ст. 5, а також низьколегована сталь. Для армування попередньо напруженого залізобетону застосовують високоміцний дріт з границею міцності до 18 000 кг/см². Сумарна потужність українських заводів щодо будівельної арматури станом на 2009 р. оцінюється в 4,5 млн т.

Див. також

Примітки

  1. ДСТУ 2611-94 Арматура трубопровідна загальнопромислового призначення Терміни та визначення.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.