Засувка (гідравліка)

У клинових засувках сідла в корпусі розташовані під невеликим кутом одне до одного, а запірний елемент (затвор) являє собою пристрій у вигляді клина — жорсткого, дводискового чи пружного, котрий в положенні «закрито» щільно входить у простір між сідлами. Залежно від умов експлуатації обирається вид клина.

Жорсткий клин забезпечує надійну герметичність запірного органу, але для цього потрібна підвищена точність обробки для збігання кута клина з кутом між сідлами корпусу. Недолік жорсткого клину — небезпека заклинювання затвора і неможливість або трудність відкриття засувки у результаті коливань температур робочого середовища, зносу чи корозії поверхонь ущільнення.

Такий клин утворюється двома дисками, розташованими під кутом один до одного і жорстко скріпленими між собою. У ньому диски мають можливість самовстановлення щодо сідел корпусу, тому деякі похибки, допущені при виготовленні сідел корпусу, не впливають на герметичність у положенні «закрито». Дводисковий клиновий затвор істотно знижує можливість заклинювання, яке властиве для жорсткого клина, і, незважаючи на деяке ускладнення конструкції, має низку інших переваг — мале зношення ущільнювальних поверхонь, висока герметичність запірного органу, менше зусилля закривання. Клинові дводискові засувки корабельної арматури ще називають клінкетними.

Ця конструкція розглядається як модифікація дводискового клина, диски якого пов'язані між собою пружним елементом, здатним згинатися, забезпечуючи щільний контакт між поверхнями ущільнювачів в положенні «закрито». У цьому затворі понижені можливості самовстановлення дисків у порівнянні з дводисковими, хоч і зберігається здатність компенсувати деякі деформації корпуса, спричинені навантаженнями та коливанням температур. Переваги пружного клина — відсутня потреба трудомісткої підгонки затвора по корпусу (як у випадку жорсткого клину), а конструкція є простішою, ніж у дводисковому виконанні. Таким чином, пружний клин певною мірою згладжує недоліки і поєднує переваги двох інших видів клинових затворів.

Шиберна засувка з електроприводом.

У паралельних засувках ущільнювальні поверхні двох сідел в корпусі розташовані паралельно одна одній. Затвор складається з двох дисків, які в положенні «закрито» за допомогою спеціального клинового грибка притискаються до сідел, перекриваючи прохід робочого середовища через корпус.

Є однодисковим різновидом паралельної засувки, в якій затвор є шиберним одностороннім. Такі засувки застосовуються в тих випадках, коли допускається лише односторонній напрям потоку робочого середовища і не потрібна висока герметичність запірного органу. Вони призначені для встановлення як запірні пристрої на трубопроводах, що транспортують каналізаційні стоки, шлами, пульпи та інші, забруднені механічними домішками середовища. Іноді затвор виконується ножовим для забезпечення герметичності шляхом руйнування частинок в робочому середовищі, в цьому випадку засувки називаються шиберними ножовими.

Креслення розрізу шлангової засувки

Засувки з таким запірним органом принципово відрізняються від інших конструкцій. З цієї причини раніше часто іменувалися шланговими клапанами або шланговими затворами, але по сучасній класифікації відповідно до принципу дії їх іменують засувками. Корпус не має сідел, а затвор — ущільнювальних поверхонь. Прохід середовища ведеться через еластичний шланг (патрубок), вставлений в корпус що повністю ізолює металеві деталі конструкції від робочого середовища. Для перекриття проходу шланг повністю перетискається під дією шпинделя (штока), тому такі пристрої називаються шланговими, засувками їх назвали тому, що шпиндель для керування арматурою переміщається перпендикулярно до осі проходу середовища, тобто працює за принципом засувки.

Шлангові засувки призначені для трубопроводів, що транспортують в'язкі, пульпоподібні та інші аналогічні середовища, а також слабкоагресивні і агресивні рідини. Шланги виготовляють з різних марок гум, котрі забезпечують роботу засувок при тисках до 1,6 МПа і температурах до 110 °C.