Зброя
Збро́я[2], заст. ору́жжя[3] — сукупність технічних пристроїв та засобів, що застосовується для ураження живої сили противника, його техніки, спорудження та інших цілей під час ведення бойових дій; озброєння. У переносному значенні «зброя» — будь-який засіб для боротьби з ким-небудь чи чим-небудь, для досягнення будь-якої мети.
| Зброя | |
 | |
| Код у Гармонізованій системі | 93[1] |
|---|---|
| Є об'єднанням | див. список:d |
 Зброя у Вікісховищі | |
Тлумачення
Слово зброя, очевидно, є запозиченням з польської мови — від пол. zbroja («обладунок», «спорядження», «зброя»), яке утворене від broić («броїти», первісне значення — «рубати»), що веде своє походження від прасл. *brьjǫ/*briti (звідси також укр. брити)[4]. Від zbroja походить також слово «збруя»[5]. Застаріле «оружжя» — від дав.-рус. оружиє < прасл. *orǫžьjь[6][3].
Історія
Людство користувалося зброєю з прадавніх часів. Найпростішими видами зброї є палиця чи камінь, які неважко знайти будь-де. Спочатку основним призначенням зброї було в першу чергу полювання, а в другу — захист від хижаків. Але вже в найдавніші часи зброя стала використовуватися також для нападу та оборони в сутичках різних груп людей.
Найдревнішими археологічними знахідками, які можна без сумніву класифікувати як зброя є шенінгерські списи, які датуються приблизно 400 тис. років тому. Палиці, необроблене каміння, які люди, мабуть, використовували раніше, не збереглися й не можуть бути однозначно класифіковані як зброя.
Використання металу для виготовлення зброї почалося з енеоліту, до того основними матеріалами служили дерево, кістка, оброблений камінь. З винаходом бронзи розпочалася бронзова доба. У бронзову добу з'явилися також перші фортифікаційні споруди, а з ними й засоби руйнування мурів — тарани, згодом катапульти.
З початком залізної доби почалося виробництво зброї із заліза. Перші залізні вироби поступалися бронзовим за якістю, однак вони були доступнішими завдяки більшій поширеності залізної руди. Перші зразки стальної зброї з'явилися в 4 ст. до Христа.
Луки з'явилися в епоху пізнього палеоліту, раннього мезоліту, 12—11 тис. років тому.
Приручення коней і винахід колісниць приблизно 4 тис. років тому стало важливою в історичному плані зміною в мистецтві ведення воєн. З 7 ст. до Христа на морі стали використовувати бойові кораблі на зразок трирем.
Широке застосування вогнепальної зброї почалося в кінці Середньовіччя.
Права на володіння зброєю
В сучасну еру зброя може бути дуже складною за технічною й технологічною будовою. Зберігання й використання зброї в сучасних державах суворо контролюється законодавством. Зброю використовує армія й поліція (міліція). Ставлення до особистої зброї у володінні окремої цивільної особи в різних країнах різне. Практично кожна країна забороняє своїм громадянам володіння певними видами зброї. Деякі країни, такі як США, дозволяють окремим повнолітнім громадянам володіти вогнепальною зброєю для особистого захисту, в інших країнах для отримання особистої вогнепальної зброї потрібен спеціальний дозвіл.
Класифікація
За призначенням
Зброя поділяється на:
- бойову — засіб ураження противника у збройній боротьбі як під час нападу, так і під час захисту (оборони).
- звичайна зброя
- зброя масового ураження
- нетрадиційна зброя, зброя, що базується на нових фізичних принципах[7]:
- службова зброя, призначена, відповідно до законодавства, для використання співробітниками державних органів та працівниками юридичних осіб, яким законодавчо дозволено носіння, зберігання та застосування цієї зброї, з метою самозахисту або для виконання покладених на них обов'язків із захисту життя і здоров'я громадян, власності, з охорони довкілля і природних ресурсів, цінних та небезпечних вантажів, спеціальної кореспонденції. У порівнянні з бойовою зброєю, має обмеження щодо дальності стрільби, дії ураження, калібру.
- цивільна — зброя, призначена, відповідно до законодавства, для використання з метою самозахисту, для занять спортом та полювання. Цивільна вогнепальна зброя має виключати ведення вогню чергами й мати місткість магазину (барабана) не більше 10 патронів. Поділяється на:
- зброя самозахисту
- спортивна зброя
- мисливська зброя
- сигнальна зброя — зброя, конструктивно призначена тільки для подачі світлових, димових чи звукових сигналів;
- холодна клинкова зброя — зброя, призначена для носіння із козацькою формою, національними костюмами тощо
- колекційна зброя.
За принципом дії ураження
- вогнепальна зброя — зброя, призначена для механічного ураження цілі на відстані снарядом, що набуває спрямованого руху внаслідок вивільнення енергії порохового чи іншого хімічного заряду;
- пневматична зброя — зброя, призначена для ураження цілі на відстані снарядом, що набуває спрямованого руху внаслідок вивільнення енергії стиснутого, зрідженого чи зтвердженого газу;
- холодна зброя — зброя, призначена для ураження цілі за допомогою м'язової сили людини під час безпосереднього контакту з об'єктом ураження;
- метальна зброя — зброя, призначена для ураження цілі на відстані снарядом, що набуває спрямованого руху за допомогою м'язової сили людини чи механічного пристрою;
- газова зброя — зброя, призначена для тимчасового ураження живої цілі шляхом застосування сльозогінних чи подразнювальних речовин;
- запалювальна зброя
- ракетна зброя
- міни
- торпеди
За мобільністю
- буксирована зброя
- возима зброя
- рухома зброя
- самохідна зброя
- стаціонарна зброя
| Військова справа та |
| Війна |
|---|
|
|
Право та злочини |
|
Пов'язані
|
|
Переліки
|
Різновиди зброї
- Холодна зброя — ножі, шаблі, мечі, списи та ін.
- Метальна зброя — дротики, пращі, луки.
- Вогнепальна зброя — усі види пістолетів, рушниць, гармат та ін., що стріляють внаслідок миттєвого згоряння пороху та газів, які виштовхують кулю або снаряд.
- Автоматична зброя — автомати, кулемети, авіагармати та ін., у яких затвор спрацьовує для стрільби чергами.
- Напівавтоматична зброя — пістолет, карабін, гвинтівка та ін., у яких затвор спрацьовує для наступного одиничного пострілу.
- Гладкоствольна зброя — переважно мисливська зброя, з якої стріляють шротом, картеччю та жеканами.
- Нарізна зброя — зброя, внутрішня поверхня дула якої має різь, що надає кулі або снаряду обертального руху навколо поздовжньої осі.
- Зброя масового ураження — зброя дуже великої руйнівної сили. Сюди належить:
- Бактеріологічна (біологічна) зброя — зброя, дія якої основана на хвороботворних властивостях мікроорганізмів, які є збудниками захворювання людей, тварин і рослин.
- Хімічна зброя — отруйні речовини й засоби їхнього застосування (ракети, снаряди, міни та т. ін. із зарядом отруйних речовин).
- Ядерна зброя — зброя, дія якої основана на використанні енергії поділу або синтезу атомних ядер.
- Високоточна зброя — зброя, як правило керована, здатна вражати ціль першим пострілом (пуском) на будь-якій дальності в межах його досяжності.
- Запалювальна зброя — зброя, яка є комплексом засобів ураження, заснованих на використанні бойових можливостей запалювальних речовин та засоби їхнього бойового застосування.
- Мисливська зброя — зброя, що використовується для полювання.
- Спортивна зброя — зброя, що використовується в спортивних змаганнях.
Примітки
- UN Comtrade Commodity Classifications
- Зброя // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Оружжя // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Зброя // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — С. 247.
- Збруя // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — С. 248.
- Оружжя // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — С. 215. — ISBN 966-00-0590-3.
- Ковтуненко О.П., Богучарський В.В., Слюсар В.І., Федоров П.М. Зброя на нетрадиційних принципах дії (стан, тенденції, принципи дії та захист від неї). - Полтава: ПВІЗ. - 2006. - 248 с.
Джерела та література
- Д. В. Тоїчкін. Зброя // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 311. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- Д. В. Тоїчкін. Зброя // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Ковтуненко О. П., Богучарський В. В., Слюсар В. І., Федоров П. М. Зброя на нетрадиційних принципах дії (стан, тенденції, принципи дії та захист від неї). — Полтава: ПВІЗ. — 2006. — 248 с.
Посилання
- Сас П. М. Бронь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Зброя // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
- Зброя // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Зброя, Зорою // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 389; 407.
- Законодавство
- Класифікація вогнепальної зброї
- Класифікація холодної зброї
- Бехайм В.Энциклопедия оружия. — Санкт-Петербург, 1995.