Артуро Сільвестрі

Народився 14 червня 1921 року в місті Фоссальта-ді-П'яве. Вихованець футбольної школи клубу «Сан-Дона». У дорослому футболі дебютував 1937 року в основній команді того ж клубу, в якій провів чотири сезони у третьому італійському дивізіоні.

1941 року став гравцем «Фіорентини», за команду якої так й не зіграв, натомість віддавався в оренду до «Понтедери», після чого став гравцем «Пізи». За пізанську команду провів два сезони до припинення футбольних змагань у 1943 році та ще два — після їх відновлення у 1945.

У 1947 році дебютував на рівні Серії А, у якій починав грати за «Модену».

Найуспішнішим етапом кар'єри гравця була перша половина 1950-х, протягом якої він захищав кольори «Мілана». Більшість часу, проведеного у складі «россонері», був основним гравцем захисту команди. За цей час двічі виборював титул чемпіона Італії.

Завершив ігрову кар'єру у друголіговій «Вероні», за яку виступав протягом 1955—1956 років.

Навесні 1951 року провів дві товариські гри у складі національної збірної Італії, а в листопаді того ж року виходив на поле у грі Кубка Центральної Європи 1948—1953 проти швейцарців. Ця гра стала для нього третьою й останньою у формі національної команди.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1957 року, очоливши тренерський штаб клубу «Тревізо» із Серії C.

Згодом у сезоні 1959/60 працював на цьому ж рівні із «Ліворно», після чого 1961 року очолив свою третю третьолігову команду, «Кальярі». Із сардинцями у перший же рік роботи тренер пробився до Серії B, а ще за два роки, у 1964, виборов підвищення у класі до Серії А. І навіть в елітному дивізіоні «Кальярі» не загубилося, посівши в сезоні 1964/65 відразу шосте місце у чемпіонаті.

У сезоні 1965/66 позиції очолюваної Сільвестрі команди дещо погіршилися (одинадцяте місце підсумкової турнірної таблиці Серії А), утім тренер отримав пропозицію перейти до значно амбітнішого «Мілана». Зі своєю колишньою командою пропрацював протягом одного сезону, в якому вона стала володарем Кубка Італії 1966/67. Утім восьме місце у чемпіонаті того сезону виявилося нижче очікувань керівництва клубу, і на позицію очільника тренерського штабу «россонері» замість Сільвестрі був учергове запрошений Нерео Рокко.

Після звільнення з «Мілана» по одному сезону працював з «Ланероссі» та «Брешією».

1970 року очолив тренерський штаб «Дженоа», з якою повторив свій успіх, досягнений з «Кальярі» десятьма роками раніше — у першому ж сезоні вивів свою нову команду з третього до другого італійського дивізіону, а за два роки підвищив її у класі до Серії А. Щоправда цього разу закріпитися в елітному дивізіоні команді Сільвестрі не вдалося — у першому ж після підвищення сезоні 1973/74 «Дженоа» посіла передостаннє місце і залишила Серію А, після чого тренер її залишив.

Згодом також працював тренером «Луккезе-Лібертас».

Помер 13 жовтня 2002 року на 82-му році життя у місті Піза.