Арутюнов Баграт Миколайович
Баграт Миколайович Арутюнов (31 жовтня 1889, місто Тифліс, тепер Тбілісі, Грузія — 24 січня 1953, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч-залізничник, начальник Закавказької залізниці, начальник Кавказького округу залізниць, 1-й заступник народного комісара шляхів сполучення СРСР. Герой Соціалістичної Праці (5.11.1943). Депутат Верховної Ради СРСР 1—3-го скликань.
| Арутюнов Баграт Миколайович | |
|---|---|
| Народився |
31 жовтня 1889 Тифліс, Російська імперія |
| Помер |
24 січня 1953 (63 роки) Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} СРСР |
| Національність | вірменин |
| Діяльність | політик |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
       |
Життєпис
Народився в родині вірменського ремісника-шорника. Закінчив дворічне церковноприходське училище, Тифліське міське початкове училище і в 1907 році — слюсарно-механічне відділення Тифліського ремісничого училища.
З 1907 року — слюсар механічного заводу. Через два роки перейшов працювати помічником майстра Тифліського ремісничого училища, потім пропрацював п'ять років майстром ремісничого училища. Член РКП(б) з 1923 року.
З травня 1925 до 1928 року — начальник Тифліського фабрично-заводського училища (ФЗУ), в яке було реорганізоване ремісниче училище.
У 1928—1931 роках — на профспілковій роботі: відповідальний секретар Спілки працівників освіти Грузинської РСР, відповідальний секретар Ради профспілок Грузинської РСР.
У 1931—1933 роках — начальник Тифліського паровозоремонтного заводу.
У 1933—1937 роках — керуючий Чіатурського марганцевого тресту Грузинської РСР. Потім в 1937 році знову працював начальником Тифліського паровозоремонтного заводу.
У жовтні 1937 — 1 квітня 1939 року — начальник Закавказької залізниці.
1 квітня 1939 — січень 1946 року — заступник, 1-й заступник народного комісара шляхів сполучення СРСР.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1943 року «за особливі заслуги у справі забезпеченні перевезень для фронту та народного господарства та визначні досягнення у відновленні залізничного господарства у важких умовах воєнного часу» Арутюнову Баграту Миколайовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та Золотої медалі «Серп і Молот».
У січні 1946 — 1951 року — начальник Кавказького округу залізниць, куди входили Північно-Кавказька, Орджонікідзевська та Закавказька магістралі.
З 1951 до 24 січня 1953 року — заступник міністра чорної металургії СРСР з транспорту.
Помер 24 січня 1953 року після тривалої важкої хвороби. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.
Звання
- віце-генерал-директор шляхів сполучення 1-го рангу
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (5.11.1943)
- три ордени Леніна (23.11.1939, 24.11.1942, 5.11.1943)
- орден Кутузова І ст. (29.07.1945)
- орден Вітчизняної війни І ст. (24.02.1945)
- орден Трудового Червоного Прапора (23.03.1935)
- орден Трудового Червоного Прапора Закавказької РФСР (1932)
- медаль «За оборону Сталінграда»
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медалі