Асмус Валентин Фердинандович
Валентин Фердинандович Асмус | |
---|---|
| |
Народився |
18 (30) грудня 1894 Київ, Російська імперія[1] |
Помер |
4 червня 1975 (80 років) Москва, СРСР |
Поховання | Передєлкінський цвинтарd |
Країна | СРСР |
Діяльність | філософ, історик літератури |
Alma mater | Київське реальне училище і Історико-філологічний факультет Київського університетуd |
Галузь | Філософія |
Заклад | Московський державний університет імені М. В. Ломоносова, Московський інститут філософії, літератури, історії і Інститут червоної професури |
Звання | професор |
Ступінь | доктор філософських наук |
Відомі учні | Sergey Anisimovd, Брутян Георг Абелович, Zakhar Kamenskyd, Ойзерман Теодор Ілліч, Уйомов Авенір Іванович, Зінов'єв Олександр Олександрович, Q56308288?, Vladimir Smirnovd і Vyacheslav Shestakovd |
Нагороди | |
Асмус Валентин Фердинандович у Вікісховищі |
Валенти́н Фердина́ндович А́смус (30 грудня 1894, Київ — 4 червня 1975, Москва) — радянський філософ, логік, історик філософії, історик і теоретик естетики, літературознавець. Доктор філософських наук (1940), професор (1935). Професор МДУ. Дійсний член Міжнародного інституту філософії в (Парижі). Лауреат Сталінської премії 1-го ступеня (1943).
Біографія
Народився 30 грудня 1894 року в Києві. Закінчив Київське реальне училище і Відділення філософії і російської словесності історико-філологічного факультету Київського університету (1919); навчався філософії у О. М. Гилярова, В. В. Зеньковського, Є. В. Спекторського. В студентські роки опублікував працю «О задачах музыкальной критики» (1916), отримавши премію за конкурсний твір про відношення світогляду Л. М. Толстого до філософії Б. Спінози і виступив після загарбання Києва білогвардійцями з антибільшовицькою статтею «О великом пленении русской культуры»[2].
Після закінчення університету викладав філософію та естетику у вищих навчальних закладах Києва.
Після встановлення радянської влади в Україні став вивчати філософію марксизму[3].
З 1928 року виїхав до Москви, де викладав філософію в Інститут червоної професури, в Академії комуністичного виховання імені Н. К. Крупської, в МІФЛІ, на етнологічному факультеті МДУ, пише історико-філософські праці[4], зазнавав ідеологічних утисків в зв'язку з кампанією проти «меншевиствующого ідеалізму». На початку 1930-х рр. В. А. Смирнов повідомляє[5] про близькість Асмуса до групи письменників «Серапіонові брати».
В середині 1930-х рр. Асмус активно займається історією і теорією естетики. У 1935 році вступає до Спілки письменників. Професор (1935). У 1940 році захищає докторську дисертацію («Эстетика классической Греции», Інститут філософії АН СРСР). З 1939 року працює в МДУ імені М. В. Ломоносова, з дня відновлення філософського факультету МДУ (1941) — професор цього факультету.
За участь в підготовці трьохтомної «Історії філософії» (1940—1942) став лауреатом Сталінської премії 1-го ступеня (1943).
В 1946 році Асмус активно займається розвитком логіки як області досліджень і навчального предмету, викладає на курсах з підготовки вузівських викладачів логіки, згодом працює на кафедрі логіки філософського факультету МДУ. Асмус — видний учасник дискусій про предмет логіки кінця 1940-х — початку 50-х рр., він написав один із перших в СРСР підручників з логіки.[6] і ряд глав в колективній монографії[7], переведена і відкоментована одна із перших видань в СРСР книг з логіки XX ст. — «Опыт исследования значения логики» Шарля Серрюса (1948), написана передмова до перекладу Логіко-философського трактату Людвіга Вітґенштайна.
Бере участь у підготовці перекладів класичних і сучасних західних філософів, в організації міжнародного співробітництва в галузі філософії. Асмус — автор багатьох статей в «Філософській енциклопедії» (1960—1970), включаючи статті про давньогрецьку філософію, Аристотеля, Канта, Фіхте, Шеллінга, Шопенгауера, бере участь у підготовці «Великої радянської енциклопедії», «Літературної енциклопедії» та багатьох словників. В 1969–1971 рр. видавництво Московського університету опублікувало двотомні «Вибрані твори» В. Ф. Асмуса.
В останні роки Асмус був зайнятий роботою над монографією «Історико-філософський процес в зображенні і оцінці російського екзистенціалізму» (не завершена). Посмертно видані «Історико-філософські етюди» (нариси з історії західної філософії: про таких діячів як Платон, Томмазо Кампанелла, Жан-Жак Руссо, Йоганн-Фрідріх Шиллер, Фрідріх Гегель, Оґюст Конт, Анрі Бергсон і Вільям Джеймс), стаття "В. Соловйова. Досвід філософської біографії "[8].
Наукові праці
- Асмус В. Ф. Лекции по истории логики: Авиценна, Бэкон, Гоббс, Декарт, Паскаль. — М.: URSS, 2007.
- Асмус В. Ф. Логика. Систематический курс. — М.: URSS, 2010.
- Асмус В. Ф. Проблема интуиции в философии и математике: Очерк истории: XVII — начало XX в.. — М.: URSS, 2011.
- Асмус В. Ф. Платон. — М.: URSS, 2013.
- Асмус В. Ф. Немецкая эстетика XVIII века. — М.: URSS, 2004.
- Асмус В. Ф. Философия и эстетика русского символизма. — М.: URSS, 2013.
- Асмус В. Ф. Эстетика Аристотеля. — М.: URSS, 2011.
- Асмус В. Ф. Проблема интуиции в философии и математике (Очерк истории: XVII начало XX в.). — М.: Мысль, 1965 на сайте Руниверс
Джерела
- Енциклопедія сучасної України: Біографія
- Асмус Валентин Фердинандович, Історія філософської думки в Україні — Огородник І.В
- Бирюков Б. В. Валентин Фердинандович Асмус как философ и историк логики // Асмус В. Ф. Лекции по истории логики: Авиценна, Бэкон, Гоббс, Декарт, Паскаль. — М., 2010.
- Соколов В. В., Ойзерман Т. И., Гулыга А. В., Каменский 3. А., Смирнов В. А., Субботин А. Л., Жучкова В. А. В. Ф. Асмус — педагог и мыслитель // Вопросы философии. — 1995. — № 1. — С. 31—51.
- Валентин Фердинандович Асмус. Ред. Жучкова В. А., Блауберг И. И. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2010.
- Bakhurst D. Asmus, Valentin Ferdinandovich //Routledge Encyclopedia of Philosophy. — L., 1998.
Література
- Асмус, Валентин Фердинандович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Примітки
- Асмус Валентин Фердинандович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Жизнь, 1918, № 2 (8—14 вересня).
- Книга «Диалектический материализм и логика» (1924), полемика с А. Варьяшем (Под знаменем марксизма, 1926. № 7—8, 10; 1927. № 1), статті «Бергсон и его критика интеллекта» (1926) і «Алогизм Уильяма Джемса» (1927) та інші праці.
- «Диалектика Канта» (1929), «Очерки истории диалектики в новой философии» (1930), «Маркс и буржуазный историзм» (1933).
- Соколов В. В., Ойзерман Т. И., Гулыга А. В., Каменский 3. А., Смирнов В. А., Субботин А. Л., Жучков В. А. В. Ф. Асмус — педагог и мыслитель Архівовано 21 жовтня 2007 у Wayback Machine. // Вопросы философии. — 1995. — № 1. — С. 31—51
- «Логика» (1947).
- «Логика» (1956).
- «Питання філософії», 1988 , № 6 .
Посилання
- Асмус Валентин Фердинандович, Історія філософської думки в Україні — Огородник І. В Бібліотека українських підручників
- Асмус В. Ф. «Логика» (1947)