Михайлівська площа (Київ)

Миха́йлівська пло́ща площа у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Розташована між вулицями Десятинною, Трьохсвятительською, Михайлівською, Великою Житомирською та Володимирським проїздом.

Михайлівська площа
Київ
Михайлівський монастир на Михайлівській площі
Михайлівський монастир на Михайлівській площі
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Розміщення між вулицями Десятинною, Трьохсвятительською, Михайлівською, Великою Житомирською та Володимирським проїздом
Назва на честь Михайлівського Золотоверхого монастиря
Колишні назви
Михайлівська площа
Урядова площа
Радянська площа
Площа Калініна
Загальні відомості
Координати 50°27′19″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д.
Поштові індекси 01018
Транспорт
Найближчі станції метро  «Майдан Незалежності»(0,6 км),
 «Золоті ворота»(1,0 км)
Автобуси А 24, 114 (вихідні)
Тролейбуси Тр 6, 16, 18
Фунікулер Верхня станція
Зупинки громадського транспорту «Софійська площа» (Тр 6, 16, 18); «Вулиця Володимирська» (Тр 6, 16, 18); «Михайлівська площа» (А 24, 114)
Рух автомобільний
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Пам'ятник княгині Ользі, Жертвам Голодомору 1932-1933 років
Храми Михайлівський Золотоверхий монастир
Державні установи Міністерство закордонних справ України
Навчальні заклади Дипломатична академія
Парки Володимирська гірка
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11061
У проєкті OpenStreetMap r2173953
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
 Михайлівська площа у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші площі з назвою Михайлівська площа

Історія

Площа є однією із найдавніших у Києві. Сформувалася вона у ХІІ столітті перед в'їздом до Михайлівського Золотоверхого монастиря.

У сучасному вигляді й розмірі площа сформувалась у 1850-ті роки, після того як простір між Софійським та Михайлівським соборами було розділено будівлею Присутственних місць. У 1869 році площа отримала назву Михайлівська (рос. Михайловская)[1].

Близько 1860 року на впорядкованій площі, на замовлення Йогана Ейсмана, архітектор Олександр Беретті забудував садибу, яку деякий час орендувало керівництво Київського військового округу, а у 1873 році придбало Міністерство народної освіти для Першого реального училища. У 1911 році перед ним встановили пам'ятник княгині Ользі. У 1930-ті роки училище було перетворене на 6-ту загальноосвітню школу.

Значних змін площа зазнала у радянські часи: у 1919 році було зруйновано пам'ятник княгині Ользі, а у 1930-х роках — Михайлівський Золотоверхий монастир. На площі планувалося спорудження радянського урядового центру, проте з усього запланованого спорудили лише нинішню будівлю МЗС України. У середині 1930-х років площу назвали Міліцейською. З 1937 року площа набула назву Урядова[2], з 1961 року Радянська[3]. У 1977 року площа отримала назву площа Калініна[4][5], на честь радянського партійного і державного діяча М. І. Калініна. Історичну назву було повернуто 1991 року[6].

У 1985 році школа № 6 переїхала на Виноградар. В процесі реконструкції садиби були розібрані цегляні ворота й флігель[7]. В будинку до 1998 р. містився Дитячий музичний театр, проте йому так і не вдалося влаштувати тут театральну залу, і його замінило циркове училище. 2006 р. тут оселилася Дипломатична академія МЗС України, а на місці флігеля виросла висотка готелю ІнтерКонтиненталь.

Вже за часів незалежної України зруйновані пам'ятки було відбудовано, а площі повернуто історичний вигляд.

11 вересня 1993 року в рамках загальнонаціональних заходів щодо увіковічування пам'яті загиблих під час Великого Голоду було встановлено пам'ятний знак «жертвам Голодомору 1932—1933 років». Знак виконано у вигляді каменя з фігурою розіп'ятої жінки. Його відкриття освячував отець Сергій Ткачук за благословенням Патріарха Володимира[джерело?]. Від підніжжя знаку, розташованого біля входу до Михайлівського собору, від часу встановлення не зникають живі квіти[8].

1996 року відновлено пам'ятник княгині Ользі, знищений більшовицькими вандалами у 1919–35 роках. УПЦ КП відновила монастир. 1998 року відкрито відбудований Михайлівський собор.

Вночі 30 листопада 2013 р. Михайлівський монастир став притулком для втікачів з розгромленого «Беркутом» Євромайдану, дзвони вдарили на сполох, і на площі кілька днів тривав велелюдний мітинг.

Транспорт

Раніше на площу можна була потрапити трамваєм, який їхав від Думської площі вулицею Малою Житомирською. Зупинка знаходилася навпроти входу до Михайлівського монастиря[9].

Зображення

Панорама площі


Див. також

Примітки

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 березня 1940 року № 25/20 «Про перейменування вулиць по Кіровському району» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 12815, арк. 8, 9, 9зв, 10, 10зв, 11, 11зв. (Перейменування вулиць // Радянський Київ. — 1940. — № 6. — березень. — 3-тя стор. обкл.) Архівовано з першоджерела 7 серпня 2013.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 26 січня 1961 року № 146 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 15, арк. 863–871. Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.
  4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 вересня 1977 року № 1396 «Про найменування площ м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 1739, арк. 246. Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.
  5. За текстом рішення 1977 року про найменування площа імені Калініна
  6. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 6 вересня 1991 року № 561 «Про найменування вулиць і повернення вулицям історичних назв» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3864, арк. 79–81. Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.
  7. Галайба В. Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977—1988 років. Архівовано 12 січня 2012 у Wayback Machine. / Автор світлин В. Галайба; Автори-упорядники: М. Виноградова та ін. К.: Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с.: іл. — ISBN 966-7452-27-1.
  8. Пам'ять жертв Голодомору: подвійний стандарт Архівовано 18 вересня 2008 у Wayback Machine. // інф. на ЛІГА.Новини Архівовано 5 червня 2010 у Wayback Machine.
  9. Ольга, Друг (2013). Вулицями старого Києва (укр). Львів: Світ. с. 496.

Джерела

  • Урядова пл. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 310.
  • Михайлівська площа // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
  • Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.