Астрапія білохвоста

Астрапія білохвоста[2] (Astrapia mayeri) — вид горобцеподібних птахів родини дивоптахових (Paradisaeidae).

?
Астрапія білохвоста

Самець
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Дивоптахові (Paradisaeidae)
Рід: Астрапія (Astrapia)
Вид: Астрапія білохвоста
Astrapia mayeri
Stonor, 1939
Посилання
Вікісховище: Astrapia mayeri
Віківиди: Astrapia mayeri
ITIS: 558793
МСОП: 22706218
NCBI: 681183

Поширення

Ендемік Папуа Нової Гвінеї. Поширений у горах Бісмарка від річки Стрікленд до вулкану Гаген та гори Гілуве. Місце проживання цього виду представлене ділянками тропічних лісів та субальпійських та гірських хмарних лісів, інколи трапляється у вторинних лісах.

Опис

Тіло завдовжки 32–35 см, вагою 102—157 г. Хвіст у самиць близько п'ятнадцяти сантиметрів завдовжки, але у самців від дуже довгий і може сягати до 90 см. У виду спостерігається чіткий статевий диморфізм. Самиця має темно-коричневе оперення у верхній частині тіла із зеленкуватим відтінком на голові, а живіт і груди мають мармуровий візерунок з жостого, помаранчевого та коричневого кольорів. У самців оперення рівномірно чорне, за винятком обличчя та горла блискучого зеленого кольору, верхньої частини грудей та щоки блискучого блакитного кольору і двох дуже довгих кермових стрічкоподібних пір'їн на хвості білого кольору із закругленим і чорним кінчиком. У обох статей дзьоб і ноги чорні, а очі карі.

Спосіб життя

Птах живе під пологом лісу. Трапляється поодинці. Живиться плодами дерев, зрідка урізноманітнює раціон комахами та іншими дрібними безхребетними. Сезон розмноження триває з травня по вересень. Самці токують перед самицями, стрибаючи вперед-назад уздовж ретельно підібраної та очищеної гілки показуючи блискуче розпушене пір'я. Після спарювання самець не цікавиться потомством. Самиця сама піклується про будівництво гнізда, висиджування яєць та вирощування пташенят. Вона відкладає 2-3 яйця. Інкубація триває три тижня. Пташенята стають самостійними через місяць.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Astrapia mayeri: інформація на сайті МСОП(версія 2021-1) (англ.) 16 квітня 2021
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Джерела

  • Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
  • Clifford B. Frith, Bruce M. Beehler: The Birds of Paradise — Paradisaeidae. Oxford University Press, Oxford 1998, ISBN 0-19-854853-2.
  • Eugene M McCarthy: Handbook of Avian Hybrids of the World. Oxford University Press, Oxford 2006, ISBN 0-19-518323-1.
  • Thane Pratt & Bruce M Behhler. (2015): Birds of New Guinea. Princeton University Press, Princeton & Oxford, 2. Ausgabe, ISBN 978-0-691-09563-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.