Асьєнто

Асьєнто (ісп. reale assiento — «королівська згода») монопольне право на ввезення в іспанські колонії рабів-негрів з Африки, що надавалося іспанською монархією приватним особам і компаніям з 1543 по 1834 рік.

Найприбутковішою статтею доходу вважалося ввезення в колонії рабів за маршрутами трикутної торгівлі, бо раби служили основою колоніальної економіки

У XVIIXVIII століттях асьєнто служило запорукою швидкого збагачення приватних осіб. Конкурентну боротьбу за асьєнто вели португальці та голландці, до яких пізніше приєдналися французи і англійці.

На початку XVIII століття спорідненість іспанських монархів з Людовиком XIV призвело до того, що за рахунок асьєнто збагачувалися французи; основними бенефіціарами при цьому виступали Жан-Батист Дюкасс та Антуан Кроза.

За підсумками Війни за іспанську спадщину (1713) право асьєнто було надано Великій Британії. Перший міністр Роберт Гарлі передав монополію на торгівлю з іспанськими колоніями приватній Компанії Південних морів, яка в обмін прийняла на себе державний борг, який непомірно виріс за роки війни.

Британські купці постійно скаржилися на те, що з подачі іспанців їхню монополію порушують голландці та французи. У той же час іспанці були незадоволені тим, що британці порушують граничні обсяги торгівлі, обумовлені в 1713 році.

Цей клубок протиріч вилився в 1739 році в англо-іспанську Війну за асьєнто, яка в англомовній літературі фігурує під назвою «війна за вухо Дженкінса».

Джерела

Література

  • Goslinga, C.Ch. (1985) The Dutch in the Caribbean and in the Guianas 1680—1791.
  • David Marley (ed.), Reales asientos y licencias para la introduccion de esclavos negros a la America Espagnola (1676—1789), ISBN 0-88653-009-1 (Windsor, Canada. 1985).
  • Postma, JM (2008)The Dutch in the Atlantic Slave Trade, 1600—1815Cambridge University Press
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.