Атакаміт
Атакаміт — мінерал, гідроксилхлорид міді.
Атакаміт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | Cu₂Cl(OH)₃ |
Nickel-Strunz 10 | 3.DA.10a[2] |
Ідентифікація | |
Сингонія | Ромбічна сингонія[3] |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Атакама[4] |
Типова місцевість | III Регіон Атакама[5] |
Атакаміт у Вікісховищі |
Склад і властивості
Хімічна формула: 4 [Cu2Cl (OH)3]. Містить (%): Cu — 14,88; CuO — 55,87; Cl — 16,6; H2O — 12,65.
Сингонія ромбічна.
Зустрічається у вигляді агрегатів тонких кристалів, волокнистих або зернистих агрегатів.
Густина 3,75-3,77.
Твердість 3-3,5.
Колір трав'янисто зелений.
Блиск алмазний, скляний. Прозорий до напівпрозорого.
Риса яблучно-зелена.
Злом раковистий.
Зустрічається в аридних областях як гіпергенний мінерал зони окиснення мідних родовищ. Другорядна руда міді.
За назвою пустелі Атакама, Чилі.
Розрізняють:
- атакаміт бромистий — основний бромід міді координаційної будови — Cu2(OH)3Br. Можливо диморфний з атакамітом. Штучна сполука.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- mineralienatlas.de
- Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- Фрідріх Б. Й. Manuel D´Histoire Naturelle — Мец: 1803. — Т. 2.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Атакаміт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Атакаміт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.