Атамант
Атама́нт (грец. Αθάμας) — у давньогрецькій міфології син Еола, царя Фессалії, й Енарети (за іншою версією Зевксіппи), володар частини Беотії; коханець богині хмар Нефели, яка народила йому Фрікса й Геллу.
| Атамант | |
|---|---|
 Арканжело Мігліаріні. Атаманта переслідують фурії. Картина 1801 року. | |
| Посада | king of Orcomenusd |
| Батько | Еол[1][2] або Міній |
| Мати | Енарета або Зевксіппа (мати Атаманта) |
| Діти | Фрікс[1][3], Гелла[1], Леарх[1], Мелікерт[4], Ptousd, Макістd, Schoeneusd, Leucond, Erythriosd, Eurycleiad і Q60619241? |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Кадмова дочка Іно, з якою Атамант одружився пізніше, народила Леарха, Мелікерта й Евріклею. За те, що Іно вигодувала Діоніса, Гера наслала на Атаманта божевілля, у нападі якого він убив свого сина Леарха й посягнув на життя Іно та Мелікерта.
Примітки
- Любкер Ф. Athamas // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 176.
- Любкер Ф. Aeolus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 33–34.
- Н. О. Фрикс // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1902. — Т. XXXVIа. — С. 800.
- Melicertes // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 18. — P. 94.
Література
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.