Атрек
Атре́к (перс. اترک, туркм. Etrek derýasy) — річка в Ірані і на кордоні Ірану та Туркменістану. Довжина 669 км, площа басейну близько 27,3 тисяч км². Має джерело на схилах Копет-Дагу(37°10′ пн. ш. 59°00′ сх. д.), впадає в Каспійське море біля міста Есенгули, утворюючи заболочену дельту. З кінця XIX століття вода доходить до Каспійського моря тільки під час повені, в решту часу розбирається на зрошення. Колись головна притока — р. Сумбар, також розбирається на зрошення і до Атреку доходить лише під час повені. Через сильне обміління нерест каспійського осетра в річці повністю припинився з середини XX століття (таким чином, через те, що Атрек - єдина річка, що впадає в Каспій на території Туркменістану, репродукція осетрових на території цієї країни повністю припинилася)[2].
Атрек | |
---|---|
| |
37°06′09″ пн. ш. 58°34′40″ сх. д. | |
Витік | Копет-Даг |
• координати | 37°06′09″ пн. ш. 58°34′40″ сх. д. |
Гирло | Каспійське море |
• координати | 37°09′05″ пн. ш. 54°00′08″ сх. д. |
Басейн | Q82268699? |
Країни: | Туркменістан і Іран[1] |
Регіон | Голестан[1] |
Довжина | 669 км |
Площа басейну: | 27,3 тисячі км² |
Середньорічний стік | 9,2 м³/с |
Притоки: | Sumbar Riverd, Laq Riverd і Qolchoq Riverd |
Водойми в руслі | Каспійське море і Lake Alagold |
Ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 40114 |
Медіафайли у Вікісховищі |
Влітку в нижній течії вся вода використовується на зрошення. Зливи викликають різке підвищення рівня води і селеві паводки (гірські грязьові потоки). Середні витрати біля смт Кизил-Атрек 9,2 м³/с.
Гідрографія
На території Ірану Атрек тече у вузькій гірській долині, розділяючи Нішапурські гори і Копетдаг. Далі долина розширюється. Раніше при впадінні в Каспійське море утворював болотисту дельту, нині збезводнену більшу частину року. Живлення головним чином снігове, дощове та джерельне (підземне). Повінь навесні та у першій половині літа, потім пізньолітня та осінньо-зимова межень
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- PROTECTION OF FISHES. // enrin.grida.no. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 2012-6-22.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.