Аттал II

Аттал II, Аттал Філадельф (дав.-гр. Ἄτταλος Φιλάδελφος, 220 — 138 р. до н. е.) — володар Пергама у 160 — 138 р. до н. е., син Аттала I, брат Евмена II.

Аттал II
Народився	220 до н. е.
Помер	138 до н. е. Пергам, Пергам
Діяльність	політик
Титул	король
Посада	король
Рід	Атталіди
Батько	Аттал I Сотер
Мати	Apollonis of Cyzicusd
Брати, сестри	Евмен II[1], Philetaerusd і Афіней
У шлюбі з	Стратоніка Пергамськаd
Медіафайли у Вікісховищі

За правління свого брата виконував важливі військові і дипломатичні доручення. Зокрема, вів перемовини з римлянами і керував обороною столиці від Антіоха III[2]. Після замаху на Евмена II, коли вважали, що цар зник безвісти (172 р. до н. е.), взяв на себе керівництво державою і навіть одружився з дружиною брата. Проте, як тільки стало відомо, що Евмен живий, одразу повернув престол і дружину братові, за що й отримав прізвисько Філадельф (дав.-гр. Φιλάδελφος), тобто «Братолюбний». Під час війни з Македонією був постійним пергамським представником у римському війську, і римляни довіряли йому більше аніж Евмену. Проте пропозицію передати йому владу над Пергамом Аттал II відхилив[3].

Царем Аттал II став лише після смерті брата — у 160 р. до н. е.. У 159 р. до н. е. на березі Середземного моря заснував місто, що отримало назву Атталія (нинішня Анталія). У 156 — 154 рр. до н. е. змушений був вести війну з царем Віфінії Прусієм II, що завершилася втручанням Рима, який змусив Прусія не лише повернути захоплені території, але й сплатити компенсацію за нанесену шкоду[4].