Аув'єти

Аув'єти (в'єт. Âu Việt, 甌越), також відомі як тейау (в'єт. Tây Âu, кит. трад. 西甌, піньїнь: Xī Ōu, акад. сіоу, західні оу) і племене об'єднання Намкионг (в'єт. Nam Cương)[1] конгломерація гірських племен, які жили на території, що включає північ сучасного В'єтнаму, захід Гуандуну і південь Гуансі з III ст. н. е. Столиця була розташована в сучасній провінції Каобанг Північно-Східного В'єтнаму[2].

Тейау
(Сі Оу, Західне Оу, Намкионг)
西甌
?  258 до н.е.
Розташування Тейау
Країна Тейау (Nam Cương) розташовувалась північніше Ванлангу (Văn Lang)
Столиця
Державний устрій Не вказано
Історія
 - Засновано ?
 - Ліквідовано 258 до н.е.
Попередник
Наступник
Байюе
Юе
Аулак
Історія В'єтнаму
Доісторичні часи від 500 тис. років до н. е.
Стародавні В'єтські племена,
древні В'єтські царства
від 1 тис. років до н. е.
Аув'єти, лакв'єти,
династія Хонг-банг,
Королівство Ванланг
до 257 до н. е.
Держава Аулак 257207 до н. е.
Династія Чьєу,

держава Намв'єт

207111 до н. е.
Перше китайське завоювання держави в'єтів 111 до н. е.39 н. е.
Повстання сестер Чинг 4043
Друге китайське завоювання держави в'єтів 43544
Династія ранніх Лі 544602
Третє китайське завоювання держави в'єтів 602905
Династія Кхук 905938
Династія Нго 939967
Епоха дванадцяти шикуанів 966968
Династія Дінь 968980
Династія ранніх Ле 9801009
Династія пізніх Лі 10091225
Династія Чан 12251400
Монгольські війни з Дайв'єтом та Чампа 12571288
Династія Хо 14001407
Четверте китайське завоювання держави в'єтів 14071427
династія пізніх Чан 14071413


Династія Ле 14281527
Династія Мак 15271592
Відроджена династія Ле 15331788
князі Чинь 15451787
князі Нгуен 15581777
Династія Тейшон 17781802
Династія Нгуєн 18021945
французьке колоніальне правління у В'єтнамі 18871954
В'єтнамська імперія 1945
Серпнева революція,
зречення Бао Дая
1945
Демократична Республіка В'єтнам 19451946
Перша Індокитайська війна 19461954
Держава В'єтнам 19491955
Поділ В'єтнаму 1954
Північний В'єтнам 19541976
Південний В'єтнам 19541976
Друга Індокитайська війна 19571975
Війна у В'єтнамі 19571975
Третя Індокитайська війна 19751988
Об'єднання В'єтнаму 1976
Соціалістична Республіка В'єтнам з 1976
«Оновлення» В'єтнаму з 1986
Пов'язані поняття
Фунам, Ченла, Камбуджадеша I XV вв.
Ліньї, Чампа 1921832
Список правителів В'єтнаму
Доісторичні правителі В'єтнаму

Аув'єтами також називали і жителів царства Східне Оу (кит. 东瓯国, в'єт. 東甌, дунь оу), нащадків населення удільного князівства Юе, що втекли у Фуцзянь після падіння роду Юе; іншим місцем їх втечі було Сіоу (кит. трад. 西甌, піньїнь: xī ōu, буквально «західна чаша»). Західне Оу (в'єт. «Тейау») було населене племенами байюе (кит. трад. 百越, піньїнь: bǎiyuè, акад. байюе, буквально «сто юе»). Вони стригли волосся і чорнили зуби[2] Вони вважаються предками тайськомовних народів В'єтнаму, зокрема, тхо і нунгів[3][4], а також споріднених їм чжуанів з Гуансі.

Історія

Аув'єти торгували з лакв'єтами, мешканцями Ванлангу, який розташовувався в низовині, на південь від аув'єтських поселень. Сьогодні ця місцевість називається дельтою Червоної річки (Хонгхи) (в'єт. Đồng Bằng Sông Hồng, 垌平滝紅). У 258 році (за іншими даними — у 257 році) Тхук Фан (в'єт. Thục Phán, 蜀泮), вождь союзу племен аув'єтів, захопив Ванланг і переміг останнього хунгвионга. Тхук Фан назвав нову націю аулакцями і проголосив себе королем Ан Зионг-вионгом[2].

Династія Цінь завоювала царство Чу і об'єднала землі під назвою Наньюе (в'єт. Намв'єт), що призвело до втрати королівського статусу аув'єтів. Через деякий час, Цінь Ши Хуан-ді послав п'ятисоттисячну армію на завоювання Західного Оу. Через три роки партизанської війни володар Західного Оу був убитий[5]. Перед заснуванням династії Хань Західне і Східне Оу знову отримали незалежність. Східне Оу було атаковане царством Міньюе (кит. трад. 閩越, спр. 闽越, піньїнь: mǐnyuè), і імператор У-ді дозволив аув'єтам втекти в долину між Янцзи і Хуайхе[6]. Західне Оу платило данину Намв'єту, поки його не завоювали імператорські війська[7]. Нащадки володарів Оу втратили свій статус, але в їхніх прізвищах залишаються ієрогліфи оу (кит. 區, 歐).

Примітки

  1. Возникновение и развитие племенного союза Ванланг. Коллектив авторов. История Вьетнама. Книги по истории онлайн. Электронная библиотека
  2. Chapuis, Oscar (1995). A History of Vietnam: From Hong Bang to Tu Duc. Greenwood Publishing Group. с. 13–14. ISBN 0-313-29622-7.
  3. Sterling, Eleanor J.; Martha Maud Hurley, Le Duc Minh, Minh Duc Le, Joyce A. Powzyk (2006). Vietnam: a natural history. Yale University Press. с. 28. ISBN 0-300-10608-4.
  4. Stevenson, John; John Guy, Louise Allison Cort (1997). Vietnamese ceramics: a separate tradition. Art Media Resources with Avery Press. с. 109.
  5. Хуайнань-цзи 卷18, 人間訓
  6. zh:s:史記/卷114
  7. zh:s:史記/卷113
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.