Ахмад Шуджа-Паша

Після нападу на Мумбаї 2008 року індійські ЗМІ повідомили, що президент Асіф Алі Зардарі доручив Паші поїхати до Індії для обміну розвідкою після запиту прем'єр-міністра Індії Манмохана Сінгха [19] який би став першим головою ISI, який приїхав щоб допомогти розслідувати теракт. [6] Однак під тиском пакистанських військових це рішення було відмінено протягом кількох годин. [20]

У вересні 2009 року він зробив ще одну громадську заяву щодо Індії, відвідавши партію Іфтара, яку проводив тодішній верховний комісар Індії в Пакистані. [21]

Май. Генерал Паша (справа) поруч з ген. Ашфак Каяні з американським службовцем Авраамом Лінкольном розмовляв з Майклом Малленом, Головою Об'єднаних начальників штабів

Генерал-лейтенант Паша був причетний до суперечки «Меморандуму» 2011–2012 рр., в якій американський бізнесмен Мансур Іджаз стверджував, нібито старший пакистанський дипломат, колишній посол Хусайн Хаккані, попросив його надіслати адміністратору підписаний меморандум. Майк Маллен, тодішній голова Об'єднаного головного штабу США звернувся за допомогою до адміністрації Обами після нападу в Аббаттабаді, під час якого спецназ США вбив Осама бін Ладена. Він попросив США допомогти запобігти військовому захопленню цивільного уряду в Пакистані, а також допомогти у здійсненні вашингтонським інсайдерським захопленням уряду та військового апарату Пакистану.

10 жовтня 2011 року лондонський Financial Times опублікував статтю [22] в якій було розкрито існування меморандуму [23] стверджуючи, що пакистанські спецслужби відповідальні за підтримку джихадистських повстанців у країні. 22 жовтня 2011 року Паша зустрівся з Іджазом у лондонському готелі Intercontinental. Засідання тривало 4 години, і розпочався ланцюжок подій, які завершилися розслідуванням Верховним Судом походження, достовірності та меморандуму Верховного Суду. [24]

Під час зустрічі в Лондоні Паші було представлено докази у формі обміну слухавками BlackBerry, письмових записок та журналів дзвінків, які вказували на причетність до цього питання пакистанського дипломата. [25] мережа Хаккані продовжує заперечувати будь-яку причетність до Меморандуму й до цього часу.

5 квітня 2012 року Паша погодився постати перед Судовою комісією, створеною Верховним судом Пакистану, для вивчення наявних доказів у справі меморандуму. Він засвідчив, що під час зустрічі в Лондоні йому показали ті ж докази, що і під час попередніх трьох місяців слухань, і що він вважає докази фактичними та достовірними. Він не розмовляв у своїй позиції щодо мети, походження чи достовірності меморандуму.

У червні 2012 року Судова комісія оприлюднила свої остаточні висновки і встановила, що передбачуваний меморандум є автентичним і що колишній посол Хусайн Хаккані був його "автором і архітектором". У звіті зазначається, що він насправді домагався американської підтримки через меморандум і хотів очолити нову групу національної безпеки в Пакистані. У звіті також зазначалося, що Хакані не був вірний Пакистану, оскільки він виїхав з країни, не мав матеріальних цінностей у Пакистані і тепер живе за кордоном. Вислухавши доповідь на засіданні Верховного суду, Верховний Суд зобов’язав колишнього посла виступити перед лавкою. Процес репатріації Хакані в Пакистан для його появи перед вищим судом триває і донині. [26]