Ашугандж – Бахрабад

Ашугандж — Бахрабад — елемент газотранспортної системи Бангладеш, який сполучає два газові хаби.

Ашугандж

Бахрабад

Пункти, сполучені трубопроводом

З кінця 1960-х поблизу Ашуганджу ведеться розробка найбільшого газового родовища країни Тітас, першим напрямком видачі продукції з якого стала столиця (газопровід Тітас — Дакка). В подальшому сюди вивели трубопроводи Хабігандж – Ашугандж та Кайлаштіла – Ашугандж, які доправляють ресурс з основного газодобувного регіону на північному сході країни, і спорудили газотранспортний коридор Ашугандж – Бхерамара, що веде на захід Бангладеш. Що стосується розташованого дещо південніше Бахрабаду, то в 1980-х тут почалась розробка газового родовища, ресурс з якого подали на південний схід країни (Бахрабад – Читтагонг) та до столиці (Бахрабад – Дакка).

Для забезпечення маневру ресурсом у 1997 році проклали газопровід Ашугандж — Бахрабад,[1] який має довжину 59 км та виконаний в діаметрі труб 750 мм. Він розрахований на робочий тиск у 6,9 МПа та має пропускну здатність до 12 млн м³ на добу.

У 2017 році завершили прокладання другої нитки таким саме діаметром 750 мм та довжиною 61 км. Вона має робочий тиск 6,9 МПа та пропускну здатність 12,7 млн м³ на добу.[2][3] Поданий ресурс дозволив підсилити напрямок Бахрабад — Дакка.

Тим часом на тлі стрімко зростаючого попиту в Бангладеш виник дефіцит блакитного палива. Для його покриття в кінці 2010-х на південному сході країни став до ладу термінал для імпорту ЗПГ Мохешкалі. Як наслідок, тепер ресурс може надходити до Бахрабаду через реверсований трубопровід Бахрабад — Читтагонг, що змінює режим роботи цього газового хабу та під'єднаних до нього газопроводів.

Можливо також відзначити, що до трубопроводу Ашугандж — Бахрабад підключений один з виробничих майданчиків родовища Тітас і газові родовища Срікалі та Бангора (а газові родовища Салда та Мегхна видають продукцію через перемички до самого Бахрабаду).[4]