А в кривого танця

Під час виконання «кривого танцю» всі учасники стають в ряд, взявшись за руки. Дівчина, яка йде попереду «виводить кривого танця» — веде всіх за собою. Лінія, яка описують виконавці хороводу має вигляд кривої. Звідси і назва — «кривий танець»[2]. Кожен наступний учасник точно повторює лінію ходи попереднього танцівника[3].

«Кривий танець» належить до так званих «ключових» хороводів, які на відміну від «колових» хороводів, водили довгою лінією — «ключем». Також до ключових хороводів належать «Плетениця», «Зелений Шум», «Роман-зілля» та «А ми просо сіяли»[4]. Найчастіше перед початком «Кривого танцю» позначають орієнтири — забивають три-чотири кілки або ставлять трьох-чотирьох малих хлопчиків чи дівчаток[5]. «Кривий танець» водять окреслюючи ключем ці фігури. Ведуть вільним кроком і, як правило, не в ногу.

Павло Чубинський зазначав, що першим хороводом на свято Великодня майже завжди буває «кривий танець». «Ця гра відбувається так. Забивають у землю три кілки, щоб з них вийшов трикутник, беруться за руки у два ряди та й кружляють біля тих кілків, виспівуючи такі пісні (помірно)»[6]

Хороводи є одними із найархаїчніших народних танців, а те, що з «Кривого танцю» зазвичай починають веснянки та гаївки, на думку Михайла Грушевського, «може вказувати на хронологічне першинство сеї гри, бо з тим сходиться її глибока примітивність»[7]. Першим завданням танцю було підняти настрій, розбудити енергію, «своїм екстазом, збільшенню енергією і волею розбурхати природні сили, розбудити до життя, до продукції»[7].

«Кривий танець» був поширений практично у всіх регіонах України[8]. Один з варіантів був записаний у селі Старосіллі у Чернігівській області 1928 року, його навів Олекса Воропай у книзі «Звичаї українського народу»[9][10].

«На Благовіщення й на Великдень, як дні гарні та ясні, дівки ходять кругом села і співають, а за ними ідуть маленькі діти. Вийдуть на просторіше сухе місце, беруть трьох малих хлопчиків (дівчаток ні), садовлять їх навкоси (трикутником), один проти одного, а тоді беруться за руки; одна заходить між дітей і виводить кривого танця; дійде до задньої, тоді беруться задня з передньою за руки і вже ходять кругом та співають пісню:

Як переспівають пісню, то всі дівчата спиняються, обертаються до дітей, поділяються на три частини (кожна частина стоїть кругом одного хлопця) і плескають руками над їх головами та співають:

Як закінчать пісню, то піднімають дітей на руки і підкидають угору (кожного хлопця) кілька разів і все на руках спускають та кричать: „ту-та-та“ — і так вітають хлопців».

• Кривий танець // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 760-761. — 1000 екз.

• Шість варіантів пісні «Кривий танець»