Бабайкове

Ба́байкове село в Україні, у Полтавському районі Полтавської області. Населення становить 154 осіб. Орган місцевого самоврядування Лип'янська сільська рада.

село Бабайкове
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Полтавський район
Рада Лип'янська сільська рада
Основні дані
Населення 154
Поштовий індекс 39530
Телефонний код +380 5346
Географічні дані
Географічні координати 49°21′35″ пн. ш. 34°58′53″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
129 м
Місцева влада
Адреса ради 39530, Полтавська обл., Карлівський р-н, с. Лип’янка, вул. Центральна, 17
Карта
Бабайкове
Бабайкове
Мапа

Географія

Село Бабайкове знаходиться на витоку річк Суха Лип'янка, нижче за течією село Абрамівка (Полтавський район). На відстані 1 кілометр село Лип'янка, за 2 кілометри Розумівка. На річці штучним способом утворено кілька ставків.

Історія

З 1917 — у складі УНР. З 1921 — стабільний комуністичний режим.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.

Жителька села Бабайкове Марія Миколаївна, яка живе на території Лип’янської сільської ради, на запитання: «Які, на вашу думку, були причини голоду: неврожай, посуха, податки, чи забирала врожай влада?» - без вагань відповіла, що винна в усьому влада. Завдяки їй в країні був голод. Заходили якісь чоловіки і забирали все, ще й погрожували, щоб віддали, бо все одно знайдемо. Люди нічого не могли вдіяти проти цього, нікому було поскаржитись. Сиділи у куточках і просилися, щоб нічого не брали, але хто їх слухав. «Лазили» і на горищах, і в сараях. Всі крихти забирали.

«В нашому селі були комори з зерном, вкриті залізом, то ті, що їх охороняли, голоду не знали, але з іншими не ділилися. До колгоспу людей змушували йти. Забирали сіялки, борони, плуги, віялки, тому жителям нічого не залишалося, як іти в колгосп працювати. Про людоїдство чула, але в нашому селі такого не було. Пам’ятаю, була така сім’я Кирсів, то вони ловили та їли гав – все одно померли всі. Багато людей пухло з голоду. Коли з’явилося листя і бур’яни, то їли їх. ...Померлих ніхто не записував, не рахував. Ховали їх на кладовищі. Всіх, хто помер – в одну яму. Викопували збоку старої ями нову, ложили померлих в цей день і закопували. На тому місці зараз ростуть дерева»...

1941 сталіністів вигнали із села. 1943 вони повернулися. 1946 організували новий голодомор.

1991 мешканці села проголосували за відновлення державної самостійності України.

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.