Бабич Андрій
Андрій Бабич (29 грудня 1921, Охтирка, тепер Сумська область — 16 травня 2018, Торонто, Канада[1]) – канадський художник українського походження, живописець-пастеліст, портретист і пейзажист.
Бабич Андрій | |
---|---|
Народився |
1921 Охтирка, Харківська губернія, Українська СРР |
Діяльність | художник, пастель |
Життєпис
Почав студіювати ще в Україні, після війни вивчав мистецтво в Австрії в університеті Інсбрука, а з 1948 року в Канаді. Вдень працював, бо треба було годувати сім’ю, а ввечері вчився в Art Gallery of Ontario (Онтарійському коледжі мистецтв), в University of Toronto (Університеті Торонто) слухав лекції з історії мистецтва. Довгі роки працював декоратором театрів Famous People Players.
В 1994—2002 був головою Української спілки образотворчих мистців Канади.
Переважна більшість картин зберігається у галереї на вулиці Клінтон у Торонто, якою опікується його донька.
Художні твори художника брали участь в наступниз виставках: в Австрії, м. Бреґенц (1947р.), Німеччині (1947—1950рр.), США, Канаді, зокрема в м. Детройт (1960р.), Нью—Йорк (1974р.), Торонто (1982р.).[2]
Похований на Українському цвинтарі святого Володимира у місті Оквілл, Канада.[1]
Основні твори
- «Зимовий пейзаж» (1980р.),
- «Анна» (1980р.),
- «Портрет Віри»,
- «Збір картоплі»,
- «Автопортрет»,
- «Портрет в синьому»,
- «Пейзаж з деревами».
Примітки
- Бабич, Андрій // Велика українська енциклопедія.
- Киевский художник Бабич Андрей Федорович. Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров.
Посилання
- Андрій Бабич – «Не нехтуйте своїм талантом!». Процитовано 24 липня 2017.
- Андрій Бабич/Проєкт «Берег надії» Ліґи українців Канади
- Павло Лопата. У сороковий день смерті мистця Андрія Бабича//Новий Шлях, 19 червня 2018
- Роман Колісник. Андрій Бабич – майбутній Леонардо да Вінчі?.. Дружній шарж з нагоди 90-ліття з дня народження//Новий Шлях, 12 грудня 2012
Джерела
- Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва XX ст. / Автор-упорядник Г. Г. Стельмащук. — Львів : Апріорі, Львівська національна академія мистецтва (Науково-дослідний сектор), 2013. — 520 с. Сторінки 63-64.