Бабкіна Катерина Богданівна

Катери́на Богда́нівна Ба́бкіна — українська письменниця (поетеса, прозаїкиня, сценаристка та драматургиня).

Катерина Бабкіна
Ім'я при народженні Катерина Богданівна Бабкіна
Народилася 22 липня 1985(1985-07-22)[1] (36 років)
Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Національність Українці
Діяльність перекладачка, журналістка, письменниця, дитяча письменниця
Alma mater Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (2006)
Знання мов українська англійська

Життєпис

2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка[2]

Співпрацює з українськими та зарубіжними виданнями Esquire Ukraine, Фокус, Бізнес, Le Monde, ART UKRAINE, Harper's Bazaar, The Insider, ПЛАТФОРМА, Buro 24/7.

У 2015 році разом з Марком Лівіним ініціювала флешмоб #bookchallenge_ua, сутність якого полягала в тому, щоб прочитати за рік 200 книг.[3][4]

Творчість

Авторка поетичних збірок «Вогні святого Ельма» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002; 500 примірників)[5] та «Гірчиця» (Meridian Czernowitz, 2011), «Знеболювальне і снодійне» (Фоліо, 2014), книги оповідань «Лілу після тебе» (Київ: Факт, 2008; 2000 примірників)[6], роману «Соня» (Фоліо, 2014), дитячих повістей «Гарбузовий рік» (Видавництво Старого Лева, 2014) та «Шапочка і кит» (Видавництво Старого Лева, 2015), збірки оповідань «Щасливі голі люди» (Meridian Czernowitz, 2016)[7] та збірки віршів «Заговорено на любов» (КСД, 2017), книжки «Наші птахи і те, що їм заважає» (Книголав, 2018), нон-фікшину для дітей «Сила дівчат» (у співаворстві з Марком Лівіним) та роману в оповіданнях «Мій дід танцював краще за всіх» (Комора, 2019), воркбуку «Звичка писати» (Комора, 2020), збірки віршів «Не болить» (Комора, 2021).

Перекладені книги Катерини Бабкіної: поетична збірка «Для всіх однакове попроси» (видавництво «Хавер Лает», Ізраїль), роман «Sonia» (видавництво «Haymon Verlag», Австрія, та видавництво «Warsztaty Kultury», Польща), збірка оповідань «Szczęśliwi nadzy ludzie» (видавництво «Warsztaty Kultury», Польща), роман в оповіданнях «Мій дід танцював краще за всіх» (Blum, Belgrade), поетична збірка «Не проси ні про що, крім тепла» (VINTAGEbooks, Кіпр), «Nikt tak nie tańczył jak mój dziadek» (Warsztaty Kultury Publishing House, Польща).

Переклади англійською друкувалися в журналах «Kenyon Review» та «Washington Square Review»[8].

Тексти Катерини Бабкіної перекладені польською, німецькою, англійською, шведською, французькою, румунською, чеською та російською мовами.

У 2012 році за сценарієм Катерини Бабкіної було знято короткометражний фільм «Зло» в рамках проекту «Україно, goodbye!».[9]

2013 року в видавництві «Фоліо» вийшов перший роман Катерини Бабкіної «Соня», який увійшов до довгого списку «Книги року BBC».[10][11]

В 2013 році Катерина Бабкіна зняла дебютну короткометражну стрічку «Жовта коробочка»,[12] котру з міркувань прив'язки до подій в країні було викладено у відкритому доступі.

В 2015 за сценарієм Катерини Бабкіної було знято короткометражну стрічку «Кончений» (реж. Маргарита Кузьміна), стрічка отримала винагороди «Найкращий фільм» та «Найкращий сценарій» на фестивалі Відкрита Ніч (м. Київ) та «Найкраща ідея фільму» на фестивалі «КиТи» (м. Маріуполь).

В 2017 році у видавництві «КСД» вийшла книга Міка Вікінга «Маленька книга хюґе. Як жити добре по-данськи» у перекладі Катерини Бабкіної. В червні цього ж року в ізраїльському видавництві «Хавер Лает» вийшла поетична збірка «Для всіх однакове попроси» Катерини Бабкіної у перекладі на іврит[13].

У березні 2018 року у видавництві #книголав вийшла книга «Сила дівчат: маленькі історії великих вчинків» у співавторстві з Марком Лівіним[14].

У 2020 році книга «Мій дід танцював краще за всіх» потрапила у короткий список літературної премії «Зустріч»[15].

У 2021 році отримала Центральноєвропейську літературну премію «Ангелус» за польський переклад книжки «Мій дід танцював краще за всіх».[16]

У січні 2022 року у Видавництві Старого Лева вийшов роман для дітей та дорослих «Сніговий тепл».[17]

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #103742588X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Випускники факультету/Інституту журналістики Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка. 2006 рік.. salem.sumy.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2012.
  3. Катя Бабкіна: #Bookchallenge_ua про те, як зробити свій час більш конструктивним. Читомо (укр.). 16 лютого 2016. Процитовано 14 березня 2019.
  4. Хороший кінець #bookchallenge_ua. www.buro247.ua (укр.). Процитовано 14 березня 2019.
  5. «Вогні святого Ельма»
  6. Катерина Бабкіна : Лілу після тебе : Повість, новели : Анотація, уривок з книги. avtura.com.ua. Процитовано 14 березня 2019.
  7. Катерина Бабкіна “Щасливі голі люди”. meridiancz.com (укр.). Міжнародна літературна корпорація MERIDIAN CZERNOWITZ. Процитовано 14 березня 2019.
  8. RICHARD THE CHICKENHEART. KATERYNA BABKINA.
  9. Україно, Goodbye! - Катерина Бабкіна. goodbye.com.ua. Процитовано 14 березня 2019.
  10. Катерина Бабкіна: література не мусить винести мозок. BBC News Україна (укр.). 5 грудня 2013. Процитовано 14 березня 2019.
  11. Федюк, Тарас (12.11.2013). Перший млинець - не глевкий: рецензія на роман Катерини Бабкіної. BBC News Україна (укр.). Процитовано 14 березня 2019.
  12. Kateryna Babkina (20 січня 2014). Жовта Коробочка Yellow Box. Процитовано 14 березня 2019.
  13. Поезії Катерини Бабкіної в перекладі на іврит видано в Ізраїлі. Громадське радіо (укр.). 10 червня 2017. Процитовано 14 березня 2019.
  14. Катерина Бабкіна та Марк Лівін написали книжку про видатних українських жінок. officiel-online.com (укр.). L'Officiel Ukraine. 01.03.2018. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 22 березня 2017.
  15. Оголошено короткий список літературної премії «Зустріч»
  16. Лауреаткою премії "Ангелус" стала українська письменниця.
  17. книга "Сніговий тепл".

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.