Бабович Сіма Соломонович
Сімха (Сіма) Соломонович Бабович (або Бобович; кар. Х'аджи-Аг'а Сімх'а Бабович; 1790, Євпаторія — 1855, Карасубазар) — відомий караїмський громадський діяч, філантроп і меценат. Захисник свого народу у Російській імперії.
| Бабович Сіма Соломонович дав.-євр. שמחה בן שלמה בבאוויץ ירושלמי | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| ||
| 1837 — 1855 | ||
| Наступник: | Бейм Соломон Абрамович | |
| Діяльність: | торговець, міський голова | |
| Національність: | караїм | |
| Народження: | 1790 Євпаторія, Російська імперія | |
| Смерть: | 1855 Карасубазар | |
У 1820-і роки був міським головою Євпаторії (відомі спогади про те, як він приймав Адама Міцкевича). У 1837 став першим кримським гахамом — вищою духовною особою караїмів.
Біографія
Був відомим в Криму комерсантом, володів землями поблизу Карасубазару. Із ним пов'язують спорудження кенаси у Євпаторії та реставрацію ханського палацу в Бахчисараї. Як представник караїмів, Бабович ппроводив зустрічі з російськими можновладцями, зокрема графом Михайлом Воронцовим, спілкувався з вищим духовенством християн і мусульман. Під час перебування Миколи I в Бахчисараї і Джуфт-Кале, супроводжував імператорську фамілію, разом зі взводом караїмів. В будинку Бабовича в Євпаторії, на Караїмській вулиці, перебували Олександр I і Адам Міцкевич (27-28 червня 1825), про що повідомляє меморіальна табличка.
У 1827 році домігся, разом із графом Кочубеєм, скасування у відношенні до караїмів указу Миколи I про притягнення євреїв до відбування військової повинності. Тоді із ним у Петербурзі перебував Йосип-Соломон бен-Мойсей Луцький, котрий описав подорожі у книзі «Іггерет Тешуат Ісраель». На кримській караїмській цю книгу 1840-го року видав Авраам Фіркович. Цю подію згадують щорічно, читаючи дев'ятий розділ книги Вихід, виймаючи Тору і читаючи молитву, написану Луцьким. У 1833 році публікується ще й збірка подячних гімнів під назвою «Зівхе Тода». У 1830 році Сіма Бабович стає «хаджі», разом із Фірковічем їде до Єрусалиму на паломництво.
За сім років у рідному місті він засновує Караїмське духовне правління. Тоді ж (або у 1839) громада обирає його першим гахамом — найвищою духовною особою народу у державі.
1839-го таврійський губернатор Муромцев звернувся до Бабовича з караїмським питанням, за дорученням Бабовича Авраам Фиркович почав шукати витоки народу. Це стало поштовхом усіх майбутніх праць науковця.
Література
- Шапшал Х. С. Адам Мицкевич в гостях у караимов // Брега Тавриды. — 1996. — № 4/5. — С.170-178