Бабуняк Ярослав Іларіонович
Бабуняк Ярослав Іларіонович (2 січня 1924, село Вербів, нині Бережанського району Тернопільської області — 29 серпня 2012 р.) — український бандурист, диригент. Заслужений діяч мистецтв України, почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта». Лауреат (разом із хором «Гомін») Всеукраїнських премій ім. Братів Лепких (м. Тернопіль, 1999) та ім. І. Огієнка (2002). 1-й лауреат Міжнародного музичного фестивалю гри на бандурі (Валія, 1953), Міжнародного музичного фестивалю у солоспівах (1950—1960).
| Бабуняк Ярослав Іларіонович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 грудня 1923 (2 січня 1924) Вербів |
| Помер | 29 серпня 2012 (88 років) |
| Діяльність | бандурист, диригент |
| Відомий завдяки | Бандурист, диригент |
| Alma mater | Бережанська гімназія |
| Нагороди |
 |
Життєпис
Ярослав Іларіонович Бабуняк народився 2 січня 1924 в селі Вербів (нині село Бережанського району Тернопільської області) в сім'ї вчителя музики — Ілярія Бабуняка. Освіту здобував спочатку у Вербові, а згодом у Бережанській гімназії, де викладав батько. Саме в цей час займався вокалом (голос баритон), вивчав гру на скрипці.
Першим, хто познайомив його з грою на бандурі, став офіцер Червоної Армії Анатолій Білоцький. Бандурист Білоцький, полк якого довгий час стояв в Бережанах, привіз хлопцеві з Києва і першу бандуру роботи майстра Линяйла.
1942 року Ярослав почав навчання на Лісовому факультеті Львівського університету. Брав уроки гри на бандурі в Юрія Сінгалевича. В цей же час активно виступав творчим дуетом з В. Юркевичем (учнем Ю. Сінгалевича). Співав у хорі Остапа Осташевського та «Бандурі» Тараса Лозинського. В цьому ж році узяв участь у з'їзді бандуристів Галичини. Паралельно грав у зведеній капелі, яку очолював Ю. Сінгалевич.
Під час німецької окупації грав в ансамблі разом зі Степаном Ганушевським, Степаном Малюцою, Юрієм Сінґалевичем, Григорієм Бажулом, а потім із Зіновієм Штокалком, Володимиром Юркевичем та Григорієм Смирним.
У 1943 вступив до дивізії «Галичина», взявши з собою бандуру.
По закінченню війни Бабуняк потрапив до полону в Белярії (Італія). Там він почав сам виготовляти бандури і навчав грі на них полонених українців. При хорі «Бурлаки» з його ініціативи було створено ансамбль бандуристів.
Учнями Ярослава Іларіоновича в різні роки були: Володимир Мота, Борис Боднар, Петро Семенюк, Володимир Войтович, Петро Гулага, Володимир Домашовець, Микола Стек.
Звільнившись із полону в 1948 році, одружився з Тамарою Гриневич. Від 1948 постійно проживав у Великій Британії. Продовжував виступати як співак і соліст-бандурист, організовував музичні студії. Активно виступав з хором «Гомін», керівником якого був. Багато їздив по світу. В 1996 році відвідав Україну.
Літературні твори
- Мій отаман // Бережанщина у спогадах емігрантів. — Тернопіль, 1993.
Література
- Бабуняк Ярослав Іларіонович // Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 9
- Гамкало І Бабуняк Ярослав Іларіонович // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 113
- Головин Б., Цигилик О., Павлів Я. Барвистий рушник мистецької долі Я. Бабуняка. Українська пісенно-хорова легенда // Тернопілля—98—99: Щорічник. — Тернопіль, 2000.
- Кречко М. Обійми «Гомонів» // КіЖ. — 1995. — 25 лип.
- Бабуняк Ярослав Іларіонович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.
- Павлів Z. Бабуняк Ярослав Ілярійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 62. — ISBN 966-528-197-6.
- Панчук І. Тернопільщина в іменах. Довідник. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2006.
- Цигилик О. Пісенні стежки Ярослава Бабуняка // Укр. світ. — 2001. — Спецвип.