Вербів (Нараївська сільська громада)

Ве́рбів — село в Україні, у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

село Вербів
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Громада Нараївська сільська громада
Облікова картка Вербів 
Основні дані
Засноване до 1448р.
Населення ▼ 666 (2014)
Площа 1,52 км²
Густота населення 563.16. осіб/км²
Поштовий індекс 47514
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°31′27″ пн. ш. 24°51′25″ сх. д.
Водойми річки: Гори, Вербовець
Відстань до
районного центру		 12 км
Місцева влада
Сільський голова Чернецький Ігор Богданович[1]
Карта
Вербів
Вербів
Мапа

 Вербів у Вікісховищі

Поштове відділення — Вербівське.

До 5 квітня 2019 року адміністративний центр Вербівської сільської ради. Підпорядковані хутори Калинівка, Розсохи, Старий Вербів.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади[2]

Населення — 856 осіб (2001). Дворів — 302[3].

Географія

У селі бере початок річка Гори, права притока Золотої Липи. У селі є вулиці: Берегова, Бічна, Богдана Хмельницького, Зелена, Івана Франка, Лесі Українки, Мазепи, Миру, Підгірна, Підлісна, Садова, Сонячна, Стуса, Тиха, Центральна, Шевченка, Шкільна[4]. Селом тече річка Вербовець, права притока річки Гори.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Вербів розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Вербова
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,5 0,0 4,8 12,8 18,8 22,0 23,4 22,8 18,4 12,6 5,5 0,6 11
Середня температура, °C −4,4 −2,9 1,3 8,0 13,5 16,7 18,1 17,4 13,4 8,1 2,6 −1,9 7
Середній мінімум, °C −7,2 −5,7 −2,2 3,3 8,2 11,5 12,8 12,0 8,4 3,7 −0,2 −4,3 3
Норма опадів, мм 33 32 34 50 77 91 96 71 57 40 38 41 660
Джерело: [ climate-data.org]

Історія

У селі знайдено скарб із коштовностями 12 — початку 13 століття (зберігаються у Львівському історичному музеї).

Перша писемна згадка про село походить з 1448 року[5].

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 84 %[6].

Діяли товариства «Просвіта» (від 1898), «Січ».

28 квітня 1944 р. в селі Новий Вербів у ході сутички чоти УПА з відділом німців з організації «Тодт» загинули 5 німців, 2 поранені, 3 полонені. Того ж дня прибуло ще 15 німців, їх роззброєно і відпущено.[7]

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[8].

Політика

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[9].

Пам'ятки

Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (кам'яна). Збудована у 1938—1939 роках за проектом Льва Левинського.[10]

Діє музей історії села.

Встановлено пам'ятники:

  • на честь скасування панщини (відновлено 1989)
  • на честь 550-ліття села (1998)
  • пам'ятник-погруддя Т. Шевченка (1983),
  • погруддя С. Бандери (2003; скульптор П. Кулик, фундатор Д. Пилипець),
  • пам'ятну стелу полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям, (1985),
  • пам'ятні хрести на честь:
    • проголошення незалежності України
    • на честь борців за волю й державність України, встановлено 1942 р. місцевими націоналістами за наказом провідника ОУН Степана Бандери.(джерело?) Хрест було знищено у 1953 році Радянською владою. Пам'ятний хрест відновлено у 2008 році.
  • Меморіальні таблиці:
    • Я. Бабуняку
    • І. Бабуняку
    • М. Семчишину («Дону»)
  • монумент «Борцям за волю України» (2001),
  • пам'ятну арку на честь 555-ліття села (2003).

Відомі люди

Уродженці
  • Ярослав Бабуняк — український диригент
  • Ірина Бабуняк — учасниця національно-визвольних змагань.
  • художник Я. Крук,
  • Іван Лужецький — український релігійний діяч, письменник[11],
  • літератор Б. Дуда,
  • Володимир Дідух (1979—2015) — український військовик
  • Михайло Семчишин — окружний провідник ОУН (псевдо «Дон»).[12]

Січові стрільці
  • 1 сотня[13]:
    • стрілець Бідула Василь, 1895 р. н.
    • стрілець Костів Теодор, 1896 р. н.
  • 4 сотня[14]:
    • старший стрілець Семчишин Дмитро, 1895 р. н.
    • стрілець Бай Петро, 1896 р. н.
    • стрілець Білоус Петро, 1896 р. н.
    • стрілець Борик Дмитро, 1897 р. н.
    • стрілець Варчак Осип, 1895 р. н.
    • стрілець Депас Іван, 1893 р. н.
    • стрілець Дуда Андрій, 1895 р. н.
    • стрілець Івахів Гринько, 1894 р. н.
    • стрілець Равлецький Семко, 1893 р. н.
    • стрілець Стецюк Василь, 1894 р. н.
    • стрілець Фундиґа Андрій, 1896 р. н.
  • 7 сотня[15]:
    • стрілець Бридун Іван, 1896 р. н.
    • стрілець Івахів Федь, 1896 р. н.
  • 8 сотня[16]:
    • стрілець Штепований Микола, 1897 р. н.

Проживали
  • літератори І. Білоус та Г. Лесів-Гультай,
  • Лідія Кутна — українська архітекторка
  • самодіяльні художники Я. Крук, Я. Макогін,
  • майстер народної творчості К. Лужецька,
  • журналіст Я. Павлів,
  • окружний провідник ОУН Михайло Семчишин,
  • заслужений працівник промисловості, член-кореспондент Академії Наук України П. Чепіль.

Проживають
  • літератори:
    • М. Дуда,
    • М. Каня,
    • І. Кочило,
    • О. Козак,
    • М. Кондрат,
  • самодіяльний композитор І. Петрів.

Примітки
  1. http://www.obl-rada.te.ua/uk/informatsiya/orhany-mistsevoho-samovryaduvannya-v-oblasti
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 19 жовтня 2021.
  3. Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з березня 2019]
  4. Пошук індексів | Укрпошта
  5. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.169, № 1937 (лат.)
  6. Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183. (пол.)
  7. УПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. Т. 2 (Бойові дії УПА). — 1960. — С. 48.
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
  10. Слободян В. М. Архітектор Лев Левинський // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2005. — № 15. — С. 21.
  11. Лужецький Іван Михайлович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 1 березня 2021.
  12. Павлів Я. Семчишин Михайло Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 244. — ISBN 978-966-528-279-2.
  13. s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#1 сотня
  14. s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#4 сотня
  15. s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#7 сотня
  16. s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#8 сотня

Бібліографія
  • Селу присвячено історичний нарис С. Хамара (1998 р.).

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.