Багатозначність
Багатозначність або Полісемі́я (грец. πολυσημεία «багатозначність», інша назва «багатозначність слова») — наявність у мовній одиниці (слові, фраземі, граматичній формі, синтаксичній конструкції) кількох значень.
Багатозначність:
- який має кілька або багато значень.
- який має велике значення.
- який містить у собі натяк на що-небудь; промовистий, виразний.
- у математиці — який складається з багатьох цифрових знаків. Багатозначне число.
- у переносному значенні — складний, глибокий, багатий за змістом, сенсом.
Полісемія буває радіальною та ланцюжковою. Антонімічний термін — моносемія або однозначність. Якщо значення однакових слів втратили смисловий зв'язок, то вони стають омонімами, які вже не мають між собою нічого спільного, напр.: аспід (змія і мінерал), банка (посуд, обмілина і лава для гребців), коса (знаряддя і волосся), місяць (супутник Землі і час) тощо.
Приклади
Слово «драматургія» означає:
- драматичне мистецтво;
- сукупність драматичних творів письменника, літературного напряму, народу, епохи;
- теорія побудови драматичного твору.
Багатозначність слова виникає у процесі розвитку мови. Наприклад, в українській мові «вік» залежно від контексту може означати:
- століття (мудреці про жінок: «Царство жінки — це царство ніжності, тонкості і терпіння». Віки і тисячоліття світової історії осяяні мудрістю та любов'ю, чарівністю та красою Вас — берегинь домашнього вогнища та продовжениць людського роду);
- життя кого-небудь («Батько кінчає свій вік, а син починає», Коцюбинський);
- період часу, епоху («У дитячі любі роки Я любила вік лицарства», Леся Українка);
- довгий час («Тому сидіти доведеться, гляди — і цілий може вік», Котляревський);
- ступінь у розвитку людини («З того віку дитячого поперед усього пам'ятаю нашу хату білу», Марко Вовчок);
- у сполученні з часткою «не» — в значенні «ніколи» («Раз добром нагріте серце, вік не прохолоне», Шевченко);
- ствердження «завжди» («Потім хвилі морські голоситимуть вік надо мною», Леся Українка).
У Вікіпедії
- Неоднозначність або Багатозначність — окрема стаття для розрізнення енциклопедичних статей з однаковими назвами, але різними значеннями.
Джерела
- Кобозева І. М. Лінгвістична семантика. — М., 2000.
- Багатозначність // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Див. також
Посилання
- Полісемія // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 399. — 552 с.
- 340/mode/1up?view=theater Полісемія; Розпорошення // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 243; 340.
- § 16. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова // Цимбал Н. Сучасна українська літературна мова з практикумом : Навчальний посібник / Наталія Цимбал. — Умань: ООП Жовтий О. О., 2015. — 399 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.