Багатолопатева булава

Багатолопатеві булави — різновид булав, навершшя яких виконано з гранями (лопатями), призначеними для посилення пошкоджень та збільшення пробиваючої сили.

Кам'яні навершя вбагатолопатеву булав культури Мочика.

Виготовлення

Лопаті могли отримувати, переважно, шляхом випилювання в навершші виїмок. Самі ж навершшя робилися з різних матеріалів — бронзи, капа (твердий наріст на деревах), каменю, але переважно з заліза. Навершшя могли бути за формою сферичні або циліндричні, а ребра (лопаті) — трикутні або прямокутні в перетині, частіше паралельно осі руків'я, але іноді — спіральні.[1]

Історія

За деякими відомостями, у Візантії та ісламських країнах такі булави побутували до XI століття. Археологічні знахідки показують, що на Русі вони поширюються в XII — XIII століттях (майже 7 % з усіх знайдених наверш)[1]. В Європі також трапляються з XII століття — німецькі та італійські найранішні булави зі спіральними лопатями, як вважають, запозичені у арабів з Сицилії. Незалежно багатолопатеві навершшя винайшли деякі індіанці.

В XIII — XIV століттях в Європі та Азії стали приварювати пластини, а не випилювати лопаті. Це призвело до появи шестоперів та перначів. За одними системами класифікації це різновиди багатолопатевих булав, за іншими — окремий тип зброї[2].

Примітки
  1. Кирпичников «Древнерусское оружие. Выпуск 2. Копья, сулицы, боевые топоры, булавы, кистени IX — XIII вв.». Булавы тип V.
  2. Военно-корпоративная геральдика[недоступне посилання з лютого 2019]

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.