Баграєв Микола Георгійович

Мико́ла Гео́ргійович Багра́єв (рос. Николай Георгиевич Баграев, нар. 19 червня 1964, Дігора, Північно-Осетинська АРСР, РРФСР) — бізнесмен, політичний діяч України. Народний депутат України IV, V, VI та VII скликань[1]. Колишній член Партії регіонів.

Мико́ла Гео́ргійович Багра́єв
рос. Николай Георгиевич Баграев
Народився 19 червня 1964(1964-06-19) (57 років)
Дігора, Північно-Осетинська АРСР, РРФСР
Громадянство  СРСР→ Україна
Національність росіянин
осетин
Діяльність бізнесмен у медіасферах і шоу-бізнесі
громадський діяч
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Членство Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада Президент ТОВ Таврійські Ігри
Партія нині безпартійний
раніше:
Блок Юлії Тимошенко
Партія регіонів
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Був одним з депутатів, що голосували за «Диктаторські закони» у січні 2014 року[2].

Життєпис

Народився 19 червня 1964 у Дігорі Північно-Осетинської АРСР.

Депутатська діяльність

Верховна Рада

Баграєв — народний депутат України чотирьох скликань:[6]

Політична діяльність
  • червень 2002 — квітень 2006 — Секретар Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації.
  • липень 2006 — червень 2007 — Голова підкомітету з питань електронних засобів масової інформації та інформаційно-комунікаційних технологій та систем Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації.
  • 2006—2010 — член фракції «Блок Юлії Тимошенко». У червні 2007 року — склав депутатські повноваження.
  • 2007—2012 — Член Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації.
  • З березня 2011 року — член фракції Партії регіонів.
  • З грудня 2012 року — Заступник голови Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації.
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Росією, КНР, Болгарією, Японією.
  • З 21 лютого 2014 у складі депутатської групи «Суверенна європейська Україна», як позапартійний народний депутат України.
  • З 28 грудня 2014 р. — засновник і президент ТОВ «Таврійські Ігри»; голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа».
  • Бізнесмен у сферах медіа та шоу-бізнесу.

Підприємництво

Засновник та президент компанії «Таврійські ігри», яка є організатором міжнародних фестивалів «Таврійські Ігри» (1992–2008) та благодійного дитячого фестивалю «Чорноморські ігри» (з 1998); масштабних заходів загальнодержавного значення: День Незалежності України, День Соборності України, День Конституції України, День Перемоги, День Києва, премія «M1 Music Awards», а також багатьох культурологічних і соціальних проектів.

Засновник групи компаній, які представляють на медіаринку України музичні телеканали М1, М2; групу «ТАВР Медіа», до якого входять Рускоє Радіо Україна, Хіт FM, Kiss FM, Радіо Рокс, Радіо Мелодія, Радіо Relax.

Нагороди та звання

Позов до суду

У квітні 2020 року Баграєв звернувся до суду з позовом до Центру протидії корупції про "захист честі, гідності та ділової репутації". Позовна заява була мотивована тим, що в Реєстрі національних публічних діячів України розміщено інформацію та створено його досьє як національного публічного діяча. При цьому Баграєв просив суд визнати недостовірною інформацію, що розміщена в Реєстрі, а саме твердження, що він є національним публічним діячем та зобов'язати ЦПК спростувати цю інформацію шляхом видалення його профілю з реєстру національних публічних діячів України.

У вересні того ж року суд задовольнив позов екснардепа. Однак,15 грудня 2020 року Київський апеляційний суд задовольнив скаргу ЦПК, попереднє рішення суду було скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову Баграєву було відмовлено.

У березні наступного року представником колишнього регіонала була подана касаційна скарга до Верховного Суду, який у свою чергу вирішив, що судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Відтак, ВС вирішив, що касаційна скарга Баграєва залишити без задоволення.[9]

Особисте життя

Живе у Києві. Володіє осетинською, українською та російською мовами.

Сім'я
  • одружений,
  • син Руслан (1988 р. н.)
  • донька Людмила (1990 р. н.)
  • батько — Баграєв Георгій Дзанхотович (1882—1977), працівник сільського господарства,
  • мати — Баграєва Чабахан Асламурзаївна (1927—2017), ветеран праці.[10]

Примітки
  1. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 26 травня 2017.
  2. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 14 травня 2021.
  3. Указ Президента України від 9 червня 2000 року № 778/2000 «Про призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення»
  4. Указ Президента України від 4 травня 2002 року № 429/2002 «Про звільнення М. Баграєва з посади члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення»
  5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року № 9-р «Про призначення Баграєва М.Г. радником Прем'єр-міністра України».
  6. Посіпаки: Баграєв Микола Георгійович, помічники народного депутата України. posipaky.info (укр.). Процитовано 26 травня 2017.
  7. Указ Президента України від 3 липня 1997 року № 608/97 «Про присвоєння М. Баграєву почесного звання "Заслужений діяч мистецтв України"»
  8. Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  9. PEP: Профіль: Баграєв Микола Георгійович, Верховна Рада України, Народний депутат України VII скликання, Партія регіонів. PEP.org.ua (укр.). Процитовано 10 лютого 2022.
  10. Баграєв Микола Георгійович. Досьє №44/60. Кто есть кто. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 26 травня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.