Базиліка

Базилі́ка (бази́ліка, лат. basilica від грец. βασιλικη — «царський дім») — прямокутна у плані споруда, розділена всередині рядами колон або стовпів на 3—5 частин — нав. Середня нава, найвища, освітлюється крізь вікна над дахами бічних нав і зазвичай закінчується півкруглим виступом — апсидою. Перед входом до базиліки міститься поперечне в плані приміщення — нартекс (бабинець, притвор). Розрізняють баневу та ротондальну базиліки.

Базиліка
Медіафайли у Вікісховищі

Базиліка.

Базиліка Святого Петра у Ватикані

У Стародавній Греції — будівля, де засідав архонт. Пізніше — громадський будинок, призначений для суду, при цьому у середній наві відбувалися судові засідання, а в бокових торгували. У Стародавньому Римі базиліки залишилися спорудами громадського призначення (для суду і біржових операцій). Пізніше базиліка стала одним з основних типів християнського храму. Найперша з відомих базилік датується 2 століттям до н. е. (у Помпеях).

Коли Римська імперія стала офіційно християнською, термін «базиліка» став також позначати важливу католицьку церкву, якій було надано цей статус Папою Римським. Таким чином сьогодні слово розуміється в двох сенсах: архітектурному і католицькому. У католицькому сенсі в Україні донедавна існувала тільки одна базиліка — Архікафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові. У 2009 році Папа Бенедикт надав статус базиліки монастиреві оо. Василіян у Гошові. 19 липня 2014 року Папа Франциск надав статус базиліки костелу Воздвиження Всечесного Хреста в м. Чернівці.[1]