Ротонда

Рото́нда (італ. rotonda), або ротунда[джерело?] (лат. rotunda — «кругла») — кругла в плані споруда, зазвичай увінчана банею. По периметру ротонди нерідко стоять колони. Форму ротонди мають давньогрецькі толоси, деякі давньоримські храми (наприклад Пантеон) та мавзолеї, баптистерії, окремі християнські церкви (переважно романського стилю, епохи Відродження та в стилі класицизму), зали, а також з 18 ст. — паркові павільйони.[1]

Пантеон (Рим) (II ст.)
Толос Олімпійський, або храм Філіпа II, Олімпія

Ротонди в Україні

Херсонеська pотонда в Херсонесі Таврійському (до 602 р.).

Будова мала круглу центральну частину з чотирма раменами-апсидами, що стояли в формі рівнораменного хреста. Посередині містився круглий мармуровий басейн, на дні якого був викутий хрест. Вчені зробили висновок, що це була хрестильня при головній церкві Херсонесу. В кін. 19 ст. руїни церкви були ще до середини вікон. Після 1891 через недбальство російської влади церкву разом з іншими розібрано. Церква була збудована з почергових рядів квадратової цегли та каміння. Стіни ротонди були обкладені мармуровими плитами з мозаїками та фресками. Над апсидами були склепіння. За планом заложення була триконхом.

За часів Київської Русі та Руського королівства храми-ротонди романського стилю споруджувалися переважно у великих містах[2][3] — у Києві, Галичі[4], Перемишлі[5], Володимирі-Волинському[6], Львові[7]. Невеликі ротонди ХІІІ — поч. XIV століть збереглися в Ужгороді (Горянська ротонда), Столп'ю (Холмщина)[8], Нижанковичах та Чернихівцях[9].

Нечасто, але трапляються ротонди доби класицизму,[10] бароко. Ротондою є костел Св. Йосипа в парку Підгорецького замку — витвір архітектора Кароля Романуса, збудований у 1752—1766 рр, церква в селі Підмостичі, а також Собор Різдва Пресвятої Богородиці (1837 р.) у м. Хмельницькому.

На Київщині прикладами храмів-ротонд є Свято-Троїцька церква у Богуславі, Церква Воскресіння Христового у селі Воскресенське та Троїцька церква у Яготині (зруйнована 1936 року, відтворена у 1999—2015 рр.).

У Києві є 2 храми-ротонди — Церква святого Миколая на Аскольдовій могилі та Воскресенська церква у Флорівському монастирі.

Головний павільйон Національного експоцентру України, висота якого — 65 метрів, та павільйон Експоцентру «Зернові культури» (архітектор — Борис Жежерін), побудовані в радянському періоді, теж є характерними представниками споруд ротондного типу.

Галерея

Примітки
  1. Велика радянська енциклопедія
  2. Юрій, Диба (2000): Архітектура українських храмів-ротонд другої половини Х — першої половини XIV століть.- Автореф. дис… канд. архіт.: 18.00.01.- Нац. ун-т «Львів. політехніка».- Львів, 2000.- 18с. — укр.
  3. Диба Ю. Українські храми-ротонди Х-першої половини XIV століть. Львів, 2005.- 106 с.[недоступне посилання з липня 2019]
  4. Диба Ю., Петрик В. До проблеми ґрафічної реконструкції церкви пророка Іллі у княжому Галичі // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація».- Львів: Інститут «Укрзахід-проектреставрація», 1999.- Число 10.- С.15-26.
  5. Диба Ю. Архітектура ротонди св. Миколая в Перемишлі // VI-а Дрогобицька Міжнародна наукова історико-краєзнавча конференція «Перемишльщина в контексті історії Центрально-Східної Європи» / Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. Дрогобицький осередок УІТ імені Михайла Грушевського. Інститут Центрально-Східної європи (Дрогобицька філія). Дрогобич, 29-30 жовтня 2002 р. Матеріали опубліковано: Дрогобицький краєзнавчий збірник.- Дрогобич: «Вимір», 2002.- Вип. VI.- С. 66-79.
  6. Диба Ю. Архітектура ротонди «Святого Михаїла Великого» у Володимирі // Сакральне Мистецтво Волині. Матеріали ІХ міжнародної наукової конференції / Волинське обласне управління культури. Волинський краєзнавчий музей. Музей волинської ікони. Луцьк, 31 жовтня — 1 листопада 2002 р.- Луцьк, 2002.- Вип. 9.- С. 60-64.
  7. Диба Ю. Про архітектуру первісної церкви св. Юра у Львові // Давня і середньовічна історія України (історико-археологічний збірник).- Кам'янець-Подільський: Інформаційно-видавничий центр Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету, 2000.- С.328-336.
  8. Диба Ю. Каплиця на вежі в Столп'ї та її волинські аналоги // Do piękna nadprzyrodzonego. Sesja naukowa na temat rozwoju sztuki sakralnej od X do ХХ wieku na terenie dawnych diecezji chełmskich kościoła rzymskokatolickiego, prawosławnego, greckokatolickiego.— Chełm: Muzeum Chełmskie, Chełmskie Towarzystwo Regionalne, 2003.— T. 1: Referaty.— S. 36—51.
  9. Диба Ю. Дві маловідомі ротонди княжої доби // Записки Наукового товариства імені Шевченка.- Львів: Видавничий комплекс Наукового товариства імені Шевченка, 2001.- Т. CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування.- С.248-274.[недоступне посилання з квітня 2019]
  10. Слободян В. Класицистичні церкви-ротонди в Галичині першої половини XIX століття // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Львів, 2003. — № 13, — С. 74-78. — ISBN 966-95066-4-10.

Джерела
  • Володимир, Січинський (1929): Ротонди на Україні.- Київ: Київ-Друк, 1929.- 32 с.
  • József, Csemegi (1949): A tarnaszentmáriai templom hajójának stíluskritikai vizsgálata. (Studies on the Nave of the Church at Tarnaszentmária.) in: Antiquitas Hungarica III (1949), 92-107.
  • Vera, Gervers-Molnár (1972): A középkori Magyarország rotundái. (Rotunda in the Medieval Hungary). Akadémiai, Budapest
  • Sena Sekulić-Gvozdanović (1994): Templom erődítések Horvátországban. (Fortresses in Croatia). Tankönyvkiadó, Zágráb. http://mars.elte.hu/varak/aahrtemplomvarak/hr%20templomvarak.htm
  • Osterlar Church in Danmark sv:Østerlars kyrka

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.