Байдарська долина

Байда́рська доли́на (крим. Baydar uva) — замкнута котловина в південно-західній частині Криму, за 40 км на південний схід від Севастополя.

Байдарська долина

Вид на долину з Байдарської яйли

Розміщена на висоті 300 400 м, оточена горами висотою 600-800 м. Починається поблизу с. Тилове і закінчується неподалік від с. Передове. Байдарська долина - витягнута на 16 км у північно-східному напрямі міжгірська улоговина з плоским дном, ширина якої доходить до 8 км. З навколишніх гір, що входять до системи Головної і Внутрішньої гряд Кримських гір, стікає багато річок, що є притоками р. Чорної. У цій долині є найбільша прісноводна водойма Севастополя - Чорноріченське водосховище. Територію цієї долини первісна людина заселила понад 5 тис. років тому, про що свідчать Скельські менгіри - вертикально поставлені у вигляді обелісків кам’яні брили поблизу с. Родниківське (колишнє Скеле). Сьогодні вся долина входить до складу природного заказника «Байдарський». Байдарська долина густозаселена. У Байдарській долині - 14 сіл, найбільше з них - Орлине, що займає ‘її південно-західну частину. [1]

Населені пункти:

• Орлине — найбільше село та центр Орлинівської сільради
• Тилове
• Широке
• Озерне
• Передове
• Новобобрівське
• Розсошанка
• Родниківське
• Підгірне
• Павлівка
• Кизилове

Зрошується річкою Чорною. Схили навколишніх гір вкриті деревною та чагарниковою рослинністю, в долині — сади, виноградники, посіви тютюну.

По Байдарській долині проходить автошлях Севастополь — Ялта. Вихід до Південного берегу Криму з долини відзначається аркою 1848 року, яка збудована на честь закінчення будівництва траси від Ялти до Севастополя та має назву Байдарські ворота.