Бакай (яма)

Бака́й — річкова протока, проорана в плавні, в очеретах; яма в річці або ставку; наповнена водою вибоїна або яма; баюра, глибока баюра в балці[1]. В окремих регіонах України бакаєм називають гніздо, видряпане куркою в землі.

Слово запозичене з якоїсь з тюркських мов. У турецькій, кримсько-татарській, уйгурській, казахській та узбецькій мові bok — «кал, гній, бруд», які зіставляються з монгольським bog («бруд, сміття»). Проте деякі джерела вказують на питомо слов'янське походження слова[2].

Джерела

Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
Марусенко Т. А. Материалы к словарю украинских аппелятивов. // Полесье. — Минск, 1968. (рос.)

Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.